ЗН 3. Причинно-наслідкових зв’язків у соціальних системах;
ЗН 4. Основ PR-технологій та можливостей їхнього застосування в організаціях різних типів;
ЗН 5. Інституційного устрою суспільства та напрямів їхньої динаміки;
ЗН 6. Можливостей соціотехнічних технологій, зокрема в галузі управління, регулювання актуальних суспільних проблем та комунікації;
ЗН 7. Сутності соціальних проблем сучасного суспільства;
УМ 2.Аналізувати, пояснювати та прогнозувати актуальні процеси у суспільній сфері, зокрема, на регіональному та глобальному рівнях;
УМ 5.Поєднувати теорію і практику, а також приймати рішення та виробляти стратегію діяльності для вирішення завдань спеціальності з урахуванням загальнолюдських цінностей, суспільних та державних інтересів;
КОМ 1.Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською та іноземною мовами (англійською, німецькою);
КОМ 2.Базові навички фахової комунікації, необхідні для пошуку та аналізу наукової інформації;
КОМ 6.Базові навики опрацювання практичних рекомендацій соціотехнічного характеру;
КОМ 7.Навики застосування у фахових комунікаціях сучасних мультимедійних технологій (Power Point та ін.)
АіВ 4. Відповідальність за прийняття фахових рішень.

Кореквізити:
• Соціологія соціальних проблем
• Організація соціологічної служби в державних установах

Комунікація: поняття, аксіоми, моделі. Сприйняття інформації: етапи і особливості; Універсальний комунікативний ланцюг і можливості інтервенції. Вплив: теоретичні і практичні проблеми. Соціальні контакти і соціальна взаємодія. Мішені комунікативного впливу. Громадська думка як об’єкт соціального впливу. Ресурси соціального впливу: вербальні, невербальні і символічні. Комунікативна технологія. Комунікативна кампанія: поняття, етапи, умови ефективності. Проблемний менеджмент. Комунікативна кампанія – версія «Інформаційна кампанія в ситуації кризи».

1. Зверинцев А. Коммуникативный менеджмент. Рабочая книга менеджера ПР. – Спб.,1997;
2. Климанська Л.Д. Зв’язки з громадськістю: технології прагматичної комунікації:навчальний посібник/ Л.Д.Климанська. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 164 с.
3. Королько В. Основи паблік рілейшнз. – К.,1997;
4. Почепцов Г.Г. Паблік рілейшнз. – К.,2000;
5. Харрисон Ш. Связи с общественностью. Вводный курс. – С._Петербург, Москва. 2003.
6. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Связи с общественностью. Теория и практика: Учебное пособие. – М.: Дело, 2003.

• усне опитування, участь в дискусіях, презентація проекту дослідження (40%)
• підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (60%)