Повинні знати:
на понятійному рівні: основні тенденції виникнення та розвитку культурології права, правові явища, культурологічні концепції у праві, місце і роль юриста у суспільстві;
на фундаментальному рівні: зміст культурології права, її принципи, функції та структурні елементи; співвідношення множини культур з культурою юриста; основні нормативно-правові документи, що регламентують проблемні аспекти культурології права; структуру культурології права; види та функції культур, які формують право.
на практично-творчому рівні: фактори формування професійної свідомості, культури юриста; ознаки, функції та принципи моралі; професійні особливості етичної діяльності юриста;

Повинні вміти:
нарепродуктивному рівні: реалізувати вимоги держави щодо формування у юристів високої професійної культури, на основі здобутих теоретичних знань висловлювати свої думки, почуття, погляди на різні поставленні проблеми під час вивчення курсу, полемізувати та здійснювати пошукову роботу при вирішенні тих чи інших питань дисципліни;
на евристичному рівні: готувати наукові повідомлення та реферати, формувати власну точку зору щодо культурології права;
на творчому рівні: формувати власну точку зору і внутрішнє переконання професійного світобачення юриста, впроваджувати, на принципі правового почуття, духовний зміст законів та інших нормативно правових документів у практику.

Теорія держави і права
Юридична деонтологія
Соціологія права
Філософія права

Культурологія права – це наука про множину культур які відображаються у праві. У цілому право характеризується багатьма видами (множиною) культур (культура не існує абстрактно, а лише у множині). Проте не сумарна кількість видів культури визначає право, оскільки це — здобутки загальнолюдської культури. Йдеться про окремі складові елементи (культурологічні аспекти) кожної окремої культури, які мають пряме або хоча б дотичне відношення до права. Зміст культурології права полягає у дослідженні такого явища, як спектр культур у праві. Річ у тім, що кожен з видів культури не впливає на право самостійно, ізольовано. Тут спостерігається явище дифузії культур. Адже між усіма видами культури існують спільні структурні елементи. Предмет культурології права дає відповідь на питання, які закономірності досліджуваних явищ вивчає наука, яка сутність і призначення цих явищ. Тобто культурологія права — проблемна, суспільна, філософсько-юридична, теоретична наука, яка має власний предмет. Загалом — це вступ до права, до філософії права. Культурологія права впливає на юридичну думку особи, формує її мислення і стимулює справжню правотворчість. Вона характеризується нескінченним процесом розвитку думки у пізнан¬ні явищ. Мета культурології права полягає у виявленні правових аспектів усіх видів культури з метою формування цінних позитивних юридичних норм професійної культури юриста. Ця мета завжди актуальна, оскільки будь-яка діяльність неможлива без культури, а точніше, без єдності її видів. У цьому й виявляється універсальне значення культурології права.

1.Занік Ю. Філософія інтелекту: культурологічно-правовий аспект. – Львів: ПАІС, 2006. – 160 с.
2.Гатальська С. Філософія культури : підруч. для студ. вузів / С.М. Гатальська. – К.: Либідь, 2005. – 328 с.
3.Лозовой В.О., Петришин О.В. Професійна етика юриста. – Харків : Право, 2004. – 176 с.
4.Сливка С.С. Професійна культура юриста (теоретико-методологічний аспект). – Львів: Світ, 2000. – 336 с.
5.Сливка С.С. Юридична деонтологія : підручник / С.С. Сливка. – Вид. 6-те. – К. : Атіка ; Х. : Право, 2015. – 296 с.
6.Філософія правового виховання : навч. посіб. / А. П. Гетьман, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ін. ; за ред. А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. – Х. : Право, 2012. – 248 с.
7.Чернець В. Україна: динаміка культуротворчих процесів : Монографія. Київ, 2002. – 175 с.
8. Сливка С.С. Інформаційна культура юриста. – Івано-Франківськ, 1996.
9. Басай В., Зеліско Л. Правова культура майбутнього юриста // Часопис Київського ун-ту права. – Київ, 2002. – №3. – С. 83–88.
10. Гатальська С. Філософія культури: Підруч. для студ. вузів / С.М. Гатальська. – К.: Либідь, 2005. – 328 с.
11.Грищенко В. Людина і культура. – Київ, 2000.
12.Гуревич П.С. Культурологія. – Москва, 2000.

Основними умовами одержання оцінки є такі:
21–30 балів: індивідуальне завдання виконана вчасно, самостійно, забезпечує повне розкриття теми. Вірно визначено предмет, об’єкт дослідження. Мета та завдання чітко окреслені та реалізовані у дослідженні. Автор використовує сучасні аналітичні інструментарії. Робота містить елементи новизни та характеризується високою якістю і глибиною теоретико-методологічного аналізу, критичного огляду літературних джерел, наявністю наукової проблематики. Узагальнення і висновки базуються на якісно опрацьованій інформаційній базі, що дозволяє чітко визначити авторську позицію. У роботі розроблені суттєві аспекти впровадження рекомендацій.
11–20: індивідуальне завдання виконана вчасно, теоретичні узагальнення та висновки аналітичної частини, в основному, правильні. Проте, існують несуттєві недоліки у виявлені логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблем, обґрунтування, що впливає на глибину особистого аналізу студентом фактичної інформації. Застосування сучасного аналітичного інструментарію обмежено. Подані у роботі авторські пропозиції в повній мірі не містять аналітичного обґрунтування доцільності їх реалізації.
1–10: Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру. Теоретико-аналітична частина та пропозиції обґрунтовано непереконливо, відсутні аргументовані авторські узагальнення та висновки. Є зауваження щодо логічності та послідовності викладеного матеріалу, який носить переважно описовий характер. Робота недбало оформлена.
Доповідь прочитана за текстом, студент не володіє окремими питаннями теми, не всі відповіді на запитання правильні або повні. Наочні матеріали не в повній мірі відображають зміст виконаної роботи.
0 балів: відсутня логіка у побудові структури дослідження. В роботі відсутнє розуміннямети, завдань, предмету дослідження. Назви окремих розділів не відповідають їх змісту. Теоретичний аналіз та визначення стану процесів, що є предметом розгляду мають компіляційний характер, відсутні посилання на використані літературні джерела. Відсутні самостійність суджень у запропонованих рекомендацій і пропозиції.
Оформлення роботи має суттєві недоліки.
Доповідь не відображає зміст виконаної роботи, більшість відповідей на питання неправильні, студент не володіє предметом дослідження. Наочні матеріали до захисту роботи відсутні.
Поточний бал за практичні заняття – 40. Індивідуальне завдання – 30. Контрольна робота – 30. Разом на дисципліну – 100.