1.Повинні знати:
на понятійному рівні: основні тенденції розвитку юридичної деонтології, правові явища, культурологічні концепції у праві, місце і роль юриста у суспільстві;
на фундаментальному рівні: зміст юридичної деонтології, її принципи, функції та компоненти; співвідношення юридичної деонтології з правничою етикою та професійною культурою юриста; мотиви виникнення внутрішнього імперативу службового обов’язку; чинники та фактори, які визначають модель сучасного юриста, як в нашій державі так і в інших державах (порівняльний аналіз);
на практично-творчому рівні: вимоги, які ставляться до особи юриста в незалежній демократичній Україні, причини неправомірної поведінки юристів, проблеми створення професійно-етичного кодексу юриста, ставлення громадськості до юристів.
2.Повинні вміти:
на репродуктивному рівні: реалізувати вимоги держави щодо формування у юристів високої професійної культури, на основі здобутих теоретичних знань висловлювати свої думки, почуття, погляди на різні поставленні проблеми під час вивчення курсу, полемізувати та здійснювати пошукову роботу при вирішенні тих чи інших питань дисципліни;
на евристичному рівні: готувати наукові повідомлення та реферати, формувати власну точку зору в юридичній деонтології;
на творчому рівні: формувати власну точку зору і внутрішнє переконання професійного світобачення юриста, впроваджувати, на принципі правового почуття, духовний зміст законів та інших нормативно правових документів у практику, виділяти в правових та не правових явищах внутрішній і зовнішній імператив службового обов’язку.

Теорія держави і права
Культурологія права
Соціологія права
Філософія права

Юридична деонтологія – це філософсько-правова наука про пізнання юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов'язку, який створює передумови для формування особистісних норм його професійної поведінки і мотиви їхнього вибору. Юридична деонтологія, полем діяльності якої є юриспруденція, з філософської точки зору, претендує на своєрідне монопольне філософсько-правове знання про людину. Значення цієї дисципліни можна ще визначити так: це енциклопедія для юриста, це шлях до високої професійної майстерності та гарантія захисту його свобідної волі у природно-правовому просторі. Якщо юрист не оволодіє юридичною деонтологією, він назавжди залишиться вузьким спеціалістом, приреченим навіть інколи на «провали» у роботі. Юридична деонтологія як сфера, що охоплює всі форми моральних вимог, дозволяє внутрішньо збагнути суть професії, здатна розвинути великий резерв здібностей майбутнього правника і логіку професійних дій, етику мислення тощо.

1. Абрамов В. Духовність суспільства: методологія системного вивчення: Монографія. – К. : КНЕУ, 2004. – 236 с.
2. Бачинин В. Морально-правовая философия. – Харьков : Консум, 2000. – 208 с.
3. Гатальська С. Філософія культури : підруч. для студ. вузів / С.М. Гатальська. – К.: Либідь, 2005. – 328 с.
4. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. – К. : Знання, 2006. – 487 с.
5. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. – К.: Знання, 2006. – 487 с.
6. Дарієнко А.С. Естетична культура юриста (спроба філософсько-правового осмислення). – Львів, 2001.
7. Єрмоленко А. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К. : Лібра, 1999. – 488 с.
8. Занік Ю. Філософія інтелекту: культурологічно-правовий аспект. – Львів: ПАІС, 2006. – 160 с.
9. Культурно-цивілізаційний простір Європи і Україна: особливості становлення та сучасні тенденції розвитку:колективна монографія / [кер. ав. кол. і наук. ред. д. і н., проф. А. І. Кудряченко]; Інститут європейських досліджень НАН України. – К. : Університет «Україна», 2010. – 405 с.
10. Лозовой В.О., Петришин О.В. Професійна етика юриста. – Харків : Право, 2004. – 176 с.
11. Малахов В. Етика: Курс лекцій : навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ : Либідь, 2000. – 384 с.
12. Молдован А.В., Богдан Л.С. Юридична деонтологія : навч. посібник. – К. : Алерта, 2014. – 222 с.
13. Сливка С.С. Професійна культура юриста (теоретико-методологічний аспект). – Львів: Світ, 2000. – 336 с.
14. Сливка С.С. Юридична деонтологія : підручник / С.С. Сливка. – Вид. 6-те. – К. : Атіка ; Х. : Право, 2015. – 296 с.
15. Философия: энциклопедический словарь / Под ред. А.А. Ивина. – Москва: Гардарики, 2006. – 1072 с.
16. Філософія правового виховання : навч. посіб. / А. П. Гетьман, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ін. ; за ред. А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. – Х. : Право, 2012. – 248 с.
17. Чернець В. Україна: динаміка культуротворчих процесів : Монографія. Київ, 2002. – 175 с.
18. Юридична деонтологія : підручник / С.П. Погребняк, О.О. Уварова, Г.О. Христова та ін. ; за заг. ред. О.В. Петришина. – Х. : Право, 2014. – 248 с.

Оцінювання результатів навчання студента здійснюється відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Національному університеті «Львівська політехніка», згідно з Положенням про рейтингове оцінювання досягнень студентів.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається з оцінки ПК результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів навчання при проведенні контрольного заходу під час СК.
Практичні заняття проводяться з основних, найбільш важливих тем та розділів юридичної деонтології. На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння, творчі здібності, формується психологічна готовність до майбутньої юридичної діяльності.
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надання допомоги у вивченні запропонованої літератури, у пошуках відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу. Ця форма роботи є основною для студентів.
СК проводиться у формі екзамену за накопичувальною системою, в терміни передбачені графіком навчального процесу Університету.
Екзамен – це форма СК результатів навчання студента з навчальної дисципліни за семестр.
На екзамен (ЕК) виносяться теоретичні питання, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання і застосувати їх при вирішенні практичних завдань, за матеріалом, передбаченим робочою навчальною програмою дисципліни.
Практичні (семінарські) заняття – 40 балів. Екзамен – 60 балів. Підсумкова оцінка – 100 балів.