Внаслідок вивчення навчальної дисципліни «Кримінальне право, частина 1» студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:

роз’яснення Пленуму Верховного Суду України з питань застосування норм Загальної частини КК;

нормативні визначення основних понять Загальної частини КК України;


наукові визначення понять Загальної частини кримінального права, які не мають нормативного закріплення;

зміст інститутів Загальної частини кримінального права та положень Загальної частини КК;

позицію слідчої та судової практики стосовно питань застосування положень Загальної частини КК.

знати:
на понятійному рівні – чинне кримінальне законодавство й інші нормативно-правові акти, необхідні для оволодіння темами; зміст інститутів Загальної частини кримінального права України та їх взаємозв'язок;

на фундаментальному рівні – систему Загальної частини КК та кримінального права України; завдання, функції принципи Загальної частини кримінального права України,

на практично-творчому рівні – здійснювати юридичне та наукове визначення понять Загальної частини кримінального права, які не мають нормативного закріплення;

Студенти повинні вміти:
на репродуктивному рівні – ефективно, на основі отриманих знань, правильно застосувати положення Кримінального кодексу України вирішуючи конкретні завдання


на евристичному (алгоритмічному) рівні – визначати зміст ознак окремих складів злочинів;

на творчому рівні - використовувати набуті кримінально-правові знання для подальшого удосконалення положень кримінально-правових норм і правозастосовчої практики.

Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:


загальних:
• здатність розв’язувати практичні проблеми у процесі навчання та під час професійної діяльності у галузі права та застосовувати правові теорії та методи на засадах чинного національного законодавства;

• здатність до письмової та усної комунікації українською та англійською (чи іншою) мовами;

• базові знання гуманітарних наук та права в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін;

• здатність продукувати нові ідеї, проявляти креативність, здатність до системного мислення;

• здатність ефективно використовувати на практиці набуті під час навчання знання та навички;

• уміння планувати та керувати часом;

фахових:
• базові знання в галузі права, необхідні для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін;
• уміння ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу, пов’язану з юридичною діяльністю, шляхом використання аналітичних методів і методів моделювання;

Результати навчання даної дисципліни «Кримінальне право, частина1» деталізують такі програмні результати навчання:
• тлумачити і правильно застосовувати норми матеріального та процесуального права;
• складати проекти нормативних актів відповідно до визначених засад правового регулювання;
• здійснювати галузеву та міжгалузеву систематизацію нормативних актів;
• складати проекти заяв, скарг та інших документів правового характеру;
• давати консультації та роз’яснення з питань нотаріальної діяльності та вчинення нотаріальних дій відповідно до компетенції;
• аналізувати і оцінювати обставини справи;

Організація судових та правоохоронних органів
Кримінальний процес

«Кримінальне право України» як навчальна дисципліна належить до фундаментальних, нормативних, обов'язкових,професійно-орієнтованих юридичних дисциплін і посідає провідне місце у професійній підготовці юристів. Навчальна дисципліна «Кримінальне право, частина 1» передбачає вивчення поняття, предмету, методів, ознак, принципів кримінального права, вивчення обов’язкових об’єктивних і суб’єктивних ознак складів злочинів, з’ясування їх змісту, застосування обставин, що виключають злочинність діяння.

Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина: Навч. посібник. – вид. 3, перероб. та доп. – К. : Алерта, 2014. – 352 с.
Навроцький В.О. Українське кримінальне право. Загальна частина : Навч. посібник. – К. : Юрінком, 2013. – 710 с.
Грищук В. К. Кримінальне право України: Загальна частина: Навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006.
Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Кримінальне право: Навчальний посібник / За заг. ред.. М.І. Хавронюка. – К.: Ваіте, 2014. – 944 с.

Для навчальної дисципліни «Кримінальне право», методами оцінювання знань (успішності навчання) виступають: проведення попереднього, поточного і підсумкового контролю знань студентів.
Попередній контроль являє собою діагностику вхідного рівня знань, який дає змогу визначити наявний рівень знань студентів на початку вивчення дисципліни чи на початку вивчення конкретної теми. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на першому семінарському занятті з метою оцінки залишкових знань студентів, отриманих під час вивчення циклу дисциплін на попередніх рівнях освіти. Попередній контроль у виді перевірки і оцінки залишкових знань проводиться також через деякий час на початку наступного семінарського заняття. Вхідний контроль знань проводиться у формі письмової роботи з визначення певних понять, категорій чи процесуально - правових явищ протягом 10 – 15 хвилин на початку заняття.
Оцінка вхідного контролю знань студентів зараховується до оцінки за семінарське чи практичне заняття.
Поточний контроль знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни «Кримінальне право».
Оцінювання знань студентів на основі даних поточного контролю знань відбувається за допомогою контролю активності роботи під час вивчення програмного матеріалу дисципліни «Кримінальне право», включаючи відповіді на семінарських заняттях, підготовка доповідей, повідомлень та аналітичних матеріалів тощо;
Поточний контроль на семінарських заняттях проводиться з метою вияснення готовності студентів до занять у таких формах:
- фронтального стандартизованого усного опитування студентів за основними питаннями семінару;
- фронтальної перевірки виконання домашніх завдань;
- виклику окремих студентів для самостійного розв'язування практичних завдань чи ситуацій;
- бліц - опитування, що являє собою або суцільне опитування всіх присутніх студентів або вибіркове опитування частини присутніх. Запитання з теми (кількох тем), яка готувалася на семінарське заняття, передбачають чітку коротку відповідь. При бліц-опитуванні кожен студент має право відповісти лише один раз;
- інше.
Самостійна та індивідуальні робота студентів передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення дисципліни «Кримінальне право», свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу.
Підсумковим контролем рівня знань студентів виступає проведення екзамену. До складу завдань залікової роботи, відповідно до специфіки включаються:
- тестові завдання різних рівнів складності,
- теоретичне питання нормативного або проблемного характеру.
Критерії оцінювання результатів навчання: практичні семінарські заняття – 40,
Екзамен – 50 балів
Усна компонента – 10 балів