1.Повинні знати:
на понятійному рівні: основні тенденції розвитку методології сучасного правознавства, поняття методології, структуру методології (рівні);
на фундаментальному рівні: зміст методології; співвідношення методології сучасного правознавства з теорією держави і права, філософією права, соціологією права;
на практично-творчому рівні: методологічну ситуацію у сучасному правознавстві, форми і засоби професійного методологування.
2.Повинні вміти:
на репродуктивному рівні: застосовувати методи у правознавстві, проводити аналіз негативних та позитивних властивостей методів, з’ясовувати необхідність застосування різних методологічних підходів у правознавстві, на основі здобутих теоретичних знань висловлювати свої думки, почуття, погляди на різні поставленні проблеми під час вивчення курсу, полемізувати та здійснювати пошукову роботу при вирішенні тих чи інших питань дисципліни;
на евристичному рівні: готувати наукові повідомлення та реферати, формувати власну точку зору з методології сучасного правознавства;
на творчому рівні: формувати власну точку зору з методології сучасного правознавства,
• виявляти помилки у застосуванні методів при наукових дослідженнях, виявляти критерії методології у професійній діяльності.

Теорія держави і права Культурологія права
Юридична психологія
Філософія
Філософія права

Курс “Методологія сучасного правознавства” складається із загальної та особливої частин. У загальній частині розкривається предмет даного курсу, поняття та структура методології, а в основній частині – її складові компоненти. Семінарські заняття проводяться з основних, найбільш важливих тем та розділів методології сучасного правознавства. На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння, творчі здібності, формується психологічна готовність до майбутньої юридичної діяльності. Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надання допомоги у вивченні запропонованої літератури, у пошуках відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу. Ця форма роботи є основною для курсантів та студентів (слухачів).

1. Абрамов В. Духовність суспільства: методологія системного вивчення: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – 236 с.
2. Алексеев С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.: НОРМА, 2002. – 608 с.
3. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. – Минск: Література, 1998. – 1392 с.
4. Афанасьєва О.В., Пищелко А.В. Этика и психология профессиональной деятельности юриста: Учеб. пособ. – Москва, 2001.
5. Басай В., Зеліско Л. Правова культура майбутнього юриста // Часопис Київського ун-ту права. – Київ, 2002. – №3. – С. 83–88.
6. Бачинин В. Морально-правовая философия. – Харьков: Консум, 2000. – 208 с.
7. Бачинин В. Морально-правовая философия. – Харьков: Консум, 2000. – 208 с.
8. Бердяев Н. Самопознание. – М.: 6 Книга, 1991. – 448 с.
9. Букреев В.И., Римская И.Н. Этика права. – Москва, 1998.
10. Волошин М. До проблеми моральності як складової українського національного характеру // Гуманізм і моральність: екзистенцій ні виміри. – Львів: Край, 1997. – С. 149–152.

Основними умовами одержання оцінки є такі:
21–30 балів: індивідуальне завдання виконана вчасно, самостійно, забезпечує повне розкриття теми. Вірно визначено предмет, об’єкт дослідження. Мета та завдання чітко окреслені та реалізовані у дослідженні. Автор використовує сучасні аналітичні інструментарії. Робота містить елементи новизни та характеризується високою якістю і глибиною теоретико-методологічного аналізу, критичного огляду літературних джерел, наявністю наукової проблематики. Узагальнення і висновки базуються на якісно опрацьованій інформаційній базі, що дозволяє чітко визначити авторську позицію. У роботі розроблені суттєві аспекти впровадження рекомендацій.
11–20: індивідуальне завдання виконана вчасно, теоретичні узагальнення та висновки аналітичної частини, в основному, правильні. Проте, існують несуттєві недоліки у виявлені логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблем, обґрунтування, що впливає на глибину особистого аналізу студентом фактичної інформації. Застосування сучасного аналітичного інструментарію обмежено. Подані у роботі авторські пропозиції в повній мірі не містять аналітичного обґрунтування доцільності їх реалізації.
1–10: Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру. Теоретико-аналітична частина та пропозиції обґрунтовано непереконливо, відсутні аргументовані авторські узагальнення та висновки. Є зауваження щодо логічності та послідовності викладеного матеріалу, який носить переважно описовий характер. Робота недбало оформлена.
Доповідь прочитана за текстом, студент не володіє окремими питаннями теми, не всі відповіді на запитання правильні або повні. Наочні матеріали не в повній мірі відображають зміст виконаної роботи.
0 балів: відсутня логіка у побудові структури дослідження. В роботі відсутнє розуміння мети, завдань, предмету дослідження. Назви окремих розділів не відповідають їх змісту. Теоретичний аналіз та визначення стану процесів, що є предметом розгляду мають компіляційний характер, відсутні посилання на використані літературні джерела. Відсутні самостійність суджень у запропонованих рекомендацій і пропозиції.
Оформлення роботи має суттєві недоліки.
Доповідь не відображає зміст виконаної роботи, більшість відповідей на питання неправильні, студент не володіє предметом дослідження. Наочні матеріали до захисту роботи відсутні.
Поточний бал за практичні заняття – 40. Індивідуальне завдання – 30. Контрольна робота – 30. Разом на дисципліну – 100.