• засвоїти основні положення термомеханіки;
• вміти моделювати лінійні й нелінійні температурні процеси та процеси деформування в елементах конструкцій, з розумінням обираючи адекватну термомеханічну модель для розглядуваного тіла (стрижня, балки, пластини, оболонки, осесиметричного тіла, в межах плоского напруженого чи деформованого стану, тривимірного тіла);
• бути здатним обирати раціональний метод визначення та дослідження температурних і механічних полів в тілах, розробити алгоритм і відповідне програмне забезпечення для комп’ютерного моделювання розглядуваних процесів;
• орієнтуватись в можливостях вже розроблених універсальних програмних комплексів для комп’ютерного моделювання температурних полів і напружено-деформованого стану елементів конструкцій за термосилового навантаження;
• вміти провести обчислювальний експеримент і проаналізувати його результати.

Пререквізит: Математичний аналіз, Диференціальні рівняння, Функціональний аналіз, Чисельні методи, Рівняння математичної фізики.
Кореквізит: Математичні моделі в механіці деформівного твердого тіла

Основні поняття і положення математичного моделювання температурних полів, переміщень, деформацій та напружень в елементах конструкцій за дії зовнішнього термосилового навантаження. Особливості формулювання задач термомеханіки для елементів конструкцій, які можна розглядати в наближеннях стрижнів, балок, пластин, оболонок, як плоскі, осесиметричні чи просторово тривимірні тіла. Загальне формулювання задачі термомеханіки в різних системах координат в пружному та пружно-пластичному наближеннях. Розробка математичної моделі процесу деформування елемента конструкції, побудова методики розв’язування сформульованої задачі і створення відповідного програмного забезпечення для комп’ютерного моделювання як єдиний трискладовий процес. Приклади побудови раціональних конструкцій та технологічних режимів їх виготовлення на основі комп'ютерного моделювання.

1. Беляев Н.М., Рядно А.В. Методы теории теплопроводности: – в 2-х частях. –М.: Высш. шк., 1982. –630 с.
2. Зенкевич О., Морган К. Конечные элементы и аппроксимация: Пер. с англ. – М.: Мир, 1986. – 318 с.
3. Коваленко А.Д. Термоупругость. – М.: Высшая школа, 1975. – 216 с.
4. Лыков А. В. Теория теплопроводности. – М.: Высшая школа, 1967. – 599с.
5. Метод конечных элементов в механике твердых тел / Под ред. Сахарова А.С., Альтенбаха И. – Киев: Вища школа, 1982. – 480 с.
6. Новацкий В. Вопроы термоупругости.– М.: Изд-во АН СССР, 1962.– 364с.

Поточний контроль (50%): виконання домашніх завдань, контрольних робіт, виконання і захист індивідуальних завдань. Підсумковий контроль (50% залік)