У результаті вивчення спецкурсу студент повинен:
- знати основні положення термодинамічного моделювання в механіці деформівного твердого тіла;
- уміти застосувати підходи до формулювання математичних моделей визначення теплового і напружено-деформованого станів структурно-неоднорідних тіл;
- опрацювати методику постановки узагальнених задач спряження для отримання ключових рівнянь термопружності кусково-однорідних тіл та аналітично-числові способи побудови їх розв’язків;
- ознайомитися з аналітично-числовими методиками розв’язування крайових задач теплопровідності і термо-пружності для однорідних і неоднорідних, зокрема термо-чутливих, тіл за складного навантаження.

Перереквізити: диференціальні рівняння, рівняння математичної фізики, функціональний аналіз.

Кореквізити: математичні моделі термомеханіки, методи моделювання нелінійних процесів, обернені задачі термомеханіки та методи їх досліджень.

Основні поняття і положення математичного і термодина-мічного моделювання в механіці деформівних твердих тіл, зокрема, структурно-неоднорідних. Формулювання прямих та обернених задач для динамічного та статичного випадків. Аналітично-чис-лові та числові методи роз-в’язування задач теплопро-відності і термопружності

1. Новацкий В. Теория упругости. – М.: Мир, 1975.–872 с.
2. Владимиров В.С. Уравнения математической физики. – М.: Наука, 1985. – 528 с.
3. Подстригач Я.С., Ломакин В.А., Коляно Ю.М. Термоупругость тел неоднородной структуры. – М.: Наука, 1984. – 368 с.
4. Кушнір Р.М., Попович В.С. Термопружність термо-чутливих тіл. – Львів: СПОЛОМ, 2009. – 429 с.
5. Kushnir R., Popovych V. Application of the Generalized Functions Method for Analysis of Thermal Stresses in Piecewise-Homogeneous Solids / Encyclopedia of Thermal Stresses. – Springer, 2014. – Vol. 1. – P. 224-230.

Поточний контроль (30%), контрольні роботи.
Підсумковий контроль (70%, заліки).