Здатність продемонструвати знання та розуміння наукових принципів, що лежать в основі найбільш суттєвих етапів розвитку архітектури народів світу у відповідності з зміною суспільно-економічних формацій.
Здатність розуміння і використання закономірностей розвитку функції і форми, соціальної ролі архітектури як засобів матеріальної і духовної організації життя суспільства.
Здатність використання відомостей про розвиток будівельної техніки і конструктивних рішень.
Засвоїти основні архітектурні форми з класичної архітектурно-мистецької спадщини, особливостей архітектурно-планувальних і містобудівельних прийомів основних архітектурних пам‘яток і їх комплексів, поселень, міст.
Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
Здійснювати пошук інформації в різних джерелах та виконувати роботу застосовуючи базові навички за професійною тематикою.
Уміння організації власної діяльності для ефективного управління часом.
Уміння застосовувати та інтегрувати знання і розуміння дисциплін інших інженерних галузей.
Навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та однією з іноземних мов.
Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.

попередні – історія, нарисна геометрія, архітектурна композиція і графіка, рисунок, живопис, скульптура;
супутні – історія мистецтва, проектна графіка.

Висвітлено найважливіші проблеми від зародження архітектури у Стародавньому світі та її розвитку до Нового часу. Розглянуто найяскравіші художні культури і пам’ятки давніх і сучасних народів. Розкрито світоглядні основи формування архітектурної мови, соціально-економічні чинники та рівень будівельної техніки, які визначили характер містобудівельних принципів, типи споруд, їх конструктивні риси. Показано відмінності архітектури основних художніх епох – стародавніх деспотій, античного світу та Нового часу, простежено формування стильових тенденцій та їх розвиток в архітектурі народів. Проаналізовано як загальні мистецькі концепції, так і композиційні особливості окремих архітектурних об’єктів.

Клименюк Т.М., Ремешило-Рибчинська О.І., Петришин Г.П., Дида І.А., Щербаков І.Л. Історія архітектури та містобудування: Конспект лекцій для підготовки до державного іспиту на здобуття кваліфікаційного рівня бакалавра архітектури для студентів усіх спеціальностей базового напряму 6.1201 "Архітектура". - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка". - 2005. - 108 с.
Клименюк Т.М. Ілюстрований словник архітектурних термінів: навч. посіб. / Т.М.Клименюк, В.І.Проскуряков, Х.І.Ковальчук, - 2-ге вид., доп. і пер. – Львів: Видавництво Львівська політехніки, 2014. – 180 с.
Тимофієнко В.І. Історія архітектури Стародавнього світу: Підручник для вузів. – К.: Наук. Думка, 2006. – 512 с., іл.
Вечерський В.В. Курс історії архітектури: Методичний посібник. – К.: 2006.

Опитування (підсумкове), тестування (поточне та підсумкове), контроль самостійної роботи студента.
Екзамен є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу з «Історії світової архітектури» і не може бути зведений до рівня поточних форм контролю. Оцінка за екзамен «автоматично» не виставляється.
Протягом семестру студент може набрати до 50 балів (10 балів – поточний контроль, 40 – за виконання курсової, контрольної роботи). На екзамені – максимально 50 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного контролю не менше 25 балів.
Екзамен з дисципліни «Історія світової архітектури» проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 30 балів. Друга частина заліку передбачає усну відповідь на питання з дисципліни, за яку також можна набрати максимально 20 балів. 20 балів за усну відповідь виставляються таким чином:
17-20 балів – «відмінна» відповідь;
12-16 балів – «добра» відповідь;
8-11 балів – «задовільна» відповідь;
0-7 балів – «незадовільна» відповідь.