1. Здатність продемонструвати знання основних понять і визначень теорії надійності, критеріїв надійності, законів розподілу часу до відмови.
2. Здатність продемонструвати знання методів аналізу надійності технічних систем.
3. Здатність продемонструвати знання основних математичних моделей надійності програмних систем.
4. Здатність продемонструвати знання основних методів забезпечення і підвищення надійності техніки.
5. Застосовувати математичний апарат теорії надійності для визначення показників надійності програмних систем за експериментальними даними.
6. Здійснювати дослідження надійності і ризику відновлюваних та невідновлюваних систем.
7. Здійснювати аналіз надійності систем складної структури.

пререквізити – Управління якістю програмного забезпечення
кореквізити – Управління ризиками в інженерії програмного забезпечення

Фундаментальні поняття і визначення теорії надійності; Критерії надійності; Закони розподілу часу до відмови; Проблеми аналізу надійності складних технічних систем; Математичні моделі функціонування технічних елементів і систем в сенсі їх надійності; Методи аналізу надійності технічних систем; Надійність інформаційних систем; Аналіз надійності програмного забезпечення.

1) Бобало Ю.Я., Волочій Б.Ю., Лозинський О.Ю., Мандзій Б.А., Озірковський Л.Д., Федасюк Д.В., Щербовських С.В., Яковина В.С. Математичні моделі та методи аналізу надійності радіоелектронних, електротехнічних та програмних систем: монографія. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 300 с.
2) Яковина В. С. Моделі, методи та засоби аналізу надійності програмних систем : монографія / Яковина В. С., Федасюк Д. В., Сенів М. М., Нитребич О. О. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 220 с.
3) Половко А.М., Гуров С.В. Основы теории надежности. – СПб.: БХВ-Петербург, 2008. – 704 c.

поточний контроль (40%): письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування;
підсумковий контроль (60%, екзамен): тестування (50%), усна компонента (10%).