• знати класифікацію задач математичного програмування; теоретичні основи методів розв’язування задач лінійного та нелінійного програмування; основи варіаційного числення;
• вміти будувати математичні моделі задач оптимізації і застосовувати вивчені методи пошуку оптимального розв’язку прикладних задач оптимізації; розв’язувати задачі, використовуючи пакети програм з методів оптимізації для ПЕОМ;
• мати уявлення про основні напрямки розвитку методів оптимізації і перспективи практичного застосування методів пошуку оптимального розв’язку.

• методи оптимізації,
• програмування.

Методи розв’язування задач лінійного та нелінійного програмування (метод Фібоначі, метод золотого перерізу, алгоритм Форда-Фалкерсона). Побудова математичних моделей транспортних задач у сітковій формі (метод потенціалів на сітці). Задачі з булевими змінними (угорський метод, задача про кільцевий маршрут). Динамічне програмування. Елементи варіаційного числення: варіаційні задачі у параметричній формі; n-вимірні варіаційні задачі; зв’язок задач оптимального керування із задачами варіаційного числення.

1. Цегелик Г.Г. Лінійне програмування. - Львів: Світ, 1995.
2. Барвінський А.Ф., Олексів І.Я. та ін. Математичне програмування. Львів: НУ “ЛП”, 2004.
3. Уханська О.М. Тексти лекцій з курсу ”Методи оптимізації“. – Львів: В-во НУ ”ЛП“, 2003.
4. Эльсгольц Л.Э. Дифференциальные уравнения и вариационное исчисление. – М.: Наука, 1969.

(100% , диференційований залік): письмова форма (100%)