• Використовувати базові знання інформатики й сучасних інформаційних систем та технологій, навички програмування, технології безпечної роботи в комп'ютерних мережах, методи створення баз даних та інтернет-ресурсів, технології розроблення алгоритмів і комп’ютерних програм мовами високого рівня із застосуванням об’єктно-орієнтованого програмування для розв’язання задач проектування і використання інформаційних систем та технологій.
• Застосовувати знання фундаментальних і природничих наук, системного аналізу та технологій моделювання, стандартних алгоритмів та дискретного аналізу при розв’язанні задач проектування і використання інформаційних систем та технологій;
• Використовувати базові знання інформатики й сучасних інформаційних систем та технологій, навички програмування, технології безпечної роботи в комп'ютерних мережах, методи створення баз даних та інтернет-ресурсів, технології розроблення алгоритмів і комп’ютерних програм мовами високого рівня із застосуванням об’єктно-орієнтованого програмування для розв’язання задач проектування і використання інформаційних систем та технологій;
• Проводити системний аналіз об’єктів проектування та обґрунтовувати вибір структури, алгоритмів та способів передачі інформації в інформаційних системах та технологіях;
• Аргументувати вибір програмних та технічних засобів для створення інформаційних систем та технологій на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження та тестування програмних і технічних засобів інформаційних систем та технологій;
• Демонструвати знання сучасного рівня технологій інформаційних систем, практичні навички програмування та використання прикладних і спеціалізованих комп’ютерних систем та середовищ з метою їх запровадження у професійній діяльності;
• Обґрунтовувати вибір технічної структури та розробляти відповідне програмне забезпечення, що входить до складу інформаційних систем та технологій.

уміти:
– програмувати розподілені інфокомунікаційні системи клієнт-серверного типу;
– створювати та програмувати високопродуктивні та відмовостійкі інфокомунікаційні системи (на основі мов програмування C#, Java, Erlang тощо).
– застосовувати математичні методи, комп’ютерні моделі, мови моделювання та програмні інструменти для виконання практичних завдань з даної спеціальності
– застосовувати знання і розуміння інформаційних технологій для розв’язування завдань класифікації, розроблення, розгортання та експлуатації різноманітних інформаційних систем і їх складових;
– розраховувати, проектувати, конструювати, досліджувати, експлуатувати і налагоджувати інформаційні системи для моніторингу та управління різноманітними об’єктами;
– поєднувати теорію і практику, виробляти стратегію діяльності для розв’язання завдань зі спеціальності з урахуванням загальнолюдських цінностей, суспільних, державних та виробничих інтересів;
– здійснювати пошук інформації, планувати і виконувати відповідні експериментальні дослідження та застосовувати дослідницькі навички за професійною тематикою;

володіти / бути в змозі продемонструвати:
– ефективну роботу як індивідуально, так і у складі команди, реально оцінювати отримані результати та аргументовано захищати прийняті рішення;
– розв’язання поставлених завдань в галузі ІТ проектів, оцінювати етапні та кінцеві результати виконання робіт, приймати відповідні рішення.
– розроблення моделей потоків даних, сховищ і просторів даних, баз знань для інтелектуальних інформаційних систем, використовуючи діаграмну техніку і стандарти розроблення інформаційних систем;
– створення моделей і алгоритмів прийняття рішень на основі використання інтелектуальних програмних компонентів, штучних нейронних мереж, машинного навчання, еволюційного моделювання, генетичних алгоритмів та нечіткої логіки;
– розроблення функціональних середовищ із застосуванням відкритих систем, інтерфейсів прикладного програмування, прикладних програм і додатків з властивостями: розширюваності, масштабованості, інтероперабельності, інтегрованості та надійності;
– вибір найбільш ефективної програмної платформи для реалізації необхідного інфокомунікаційного рішення за критеріями ефективності/надійності;
– навички паралельного програмування розподілених інфокомунікаційних платформ та крос-платформних програмованих систем;
– інтеграцію неоднорідних технологій системного програмування в єдиній програмній платформі із застосуванням СУБД;
– формулювання нових завдань та ідей в області інтелектуальних інформаційних технологій, здійснення вибору належних напрямів і відповідних методів для їхнього розв’язання;
– застосування методів та засобів сучасних інформаційних технологій для проектування, розроблення та розгортання прикладних інформаційних систем в різних галузях;
– застосування методів та засобів сучасних інформаційних технологій для моделювання, проектування та розроблення інформаційних та комунікаційних систем, Web-орієнтованих систем, смарт систем, сенсорних систем, вбудованих систем, мікро- /нано- систем та їх аналогів;
– навики розгортання, адміністрування та супроводу інформаційних систем на основі мережних технологій та вміння розробляти технічну документацію.

Попередні навчальні дисципліни:
Алгоритмізація та програмування;
Програмні платформи інформаційно-комунікаційних систем;
Операційні системи;
Системне програмування.

Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Розподілені ІК-системи;
Проектування підсистеми інформаційної безпеки.

Дисципліна передбачає теоретико-методологічне вивчення проектування підсистеми інформаційної безпеки.

1. Богуш В. Інформаційна безпека держави/ Володимир Богуш, Олександр Юдін,; Гол. ред. Ю. О. Шпак. -К.: "МК-Прес", 2005. -432 с.

2. Бондарь И. Проблемы информационной безопасности в условиях переходного общества // Персонал. - 2003. - № 8. - C. 47-48.

3. Борсуковский Ю. Подходы и решения : Информационная безопасность // Мир денег. - 2001. - № 5. - C. 41-42

4. Горбатюк О.М. Сучасний стан та проблеми інформаційної безпеки України на рубежі століть // Вісник Київського університету імені Т.Шевченка. - 1999. - Вип. 14: Міжнародні відносини. - C. 46-48

5. Гуцалюк М. Інформаційна безпека України: нові загрози // Бизнес и безопасность. - 2003. - № 5. - C. 2-3

6. Захаров Е. Информационная безопасность или опасность отставания?// Права людини. - 2000. - № 1 . - C. 3-5

7. Інформаційна безпека України: проблеми та шляхи їх вирішення // Національна безпека і оборона. - 2001. - № 1. - C. 60-69

8. Катренко А. Особливості інформаційної безпеки за міжнародними стандартами // Альманах економічної безпеки. - 1999. - № 2. - C. 15-17

9. Кормич Б. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: Навчальний посібник/ Борис Кормич,. -К.: Кондор, 2005. -382 с.

10. Литвиненко О. Інформація і безпека // Нова політика. - 1998. - № 1. - C. 47-49.

11. Маракова І. Захист інформації: Підручник для вищих навчальних закладів/ Ірина Маракова, Анатолій Рибак, Юрій Ямпольский,; Мін-во освіти і науки України, Одеський держ. політехнічний ун-т, Ін-т радіоелектроніки і телекомунікацій. -Одеса, 2001. -164 с.

12. Пилипенко О. Формула безопасности : Информационная безопасность// CHIP. - 2005. - № 12. - C. 72-73

13. Правове забезпечення інформаційної діяльності в Україні/ Володимир Горобцов, Андрій Колодюк, Борис Кормич та ін.; Ред. І. С. Чиж; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, Нац. Академія Наук України, Держ. комітет телебачення і радіомовлення України. -К.: Юридична думка , 2006. -384 с.

14. Система забезпечення інформаційної безпеки України // Національна безпека і оборона. - 2001. - № 1. - C. 16-28

15. Щербина В. М. Інформаційне забезпечення економічної безпеки підприємств та установ // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 10. - C. 220 - 225.

Під час навчання студенти виконують практикум, що містить десятки різноманітних практично-орієнтованих завдань, розв’язання яких вимагає вагомої теоретичної підготовки відповідно до цієї програми. Оцінювання результатів виконання лабораторних робіт передбачене в якості основної форми поточного контролю. Передбачене також бліц-тестування на лабораторних заняттях, виконання індивідуальної практичної роботи. Оцінювання результатів виконання індивідуальних практичних завдань шляхом їх захисту дозволяє мотивувати студентів з метою більш якісного навчання та отримання додаткових балів. Семестровий контроль проводиться у вигляді заліку за результатами співбесіди, поточного та проміжного контролю на лабораторних заняттях.