Астрономічна обсерваторія при кафедрі вищої геодезії та астрономії «Львівської політехніки» розпочала свою роботу у грудні 1877р. Тоді Національний університет «Львівська політехніка» називався Вища політехнічна школа.
Історія астрономічного Львова починає свій відлік з 1769 року, коли була заснована перша Астрономічна обсерваторія. Цей період відзначився посиленою науковою активністю та значною популяризацією астрономії в Галичині. Під час астрономічно-тригонометричної зйомки Галичини тут було розв’язано низку важливих астрономічних і геодезичних завдань. Після руйнації першої Астрономічної обсерваторії, відродження систематичних астрономічних спостережень у Львові відбулося аж через сто років, – із створенням нової обсерваторії у Вищій політехнічній школі.
Відродження астрономічної школи у Львові наприкінці XIX ст. пов’язане із розвитком Львівської Політехніки. Під час будівництва нового корпусу Вищої політехнічної школи було передбачене місце для астрономічної обсерваторії. Згодом виділили окрему кафедру сферичної астрономії і вищої геодезії, в складі якої була Астрономічна обсерваторія, кафедра існує по сьогоднішній день.
На початку ХХ століття приміщення Обсерваторії, яке було створене під час будови головного корпусу Львівської політехніки у 1884 році, розширилося для розміщення сейсмографічної станції. І вже у 1918 році тут були три основні астрономічні інструменти:
- пасажний інструмент (Трогтона і Сіммса), розміщений в південному павільйоні на стовпі, який збудований від фундаменту корпусу і був ізольованим довкола щілиною;
- рефрактор, вмонтований паралактично, з об’єктивом 122 мм (Фраунгофера і Рессела), розміщений на залізній колоні в павільйоні з обертовим куполом;
- великий і тяжкий інструмент Ертеля, виконаний ще на початку XIX століття з об’єктивом 81 мм.
Крім цих інструментів в Обсерваторії було декілька добрих астрономічних маятникових годинників, кілька хронометрів та інші допоміжні інструменти.
Оскільки на той час Обсерваторія називалася Астрономічно-метеорологічною, то метеорологічний відділ був оснащений відповідним комплектом приладів для спостереження і реєстрації.
Сейсмографічна станція, яка теж була частиною Астрономічної обсерваторії, була забезпечена реєстраційним сейсмографом системи Боша-Омора.
В розпорядженні Обсерваторії була солідна бібліотека, яка оновлювалася досить швидко подарунковими науковими виданнями від багатьох споріднених закордонних інституцій.
У 1922 році при Обсерваторії створено радіостанцію, за допомогою якої приймали часові сигнали з Парижа. У 1925 році був змонтований новий пасажний інструмент фірми Сарторіус-Верке з об’єктивом 70 мм. В цей період було придбано низку різних електричних приладів у зв’язку з вимогами нових спостережень.
В Астрономічній обсерваторії у цей період крім регулярної роботи Служби часу були виконані мікрометричні виміри положення планет і декількох комет. Результати дослідження частково надруковано в Astronomische Nachrichten.
Проводилися спостереження звичайних явищ, таких як затемнення Сонця, Місяця, проходження Меркурія по диску Сонця тощо. Результати спостережень переважно публікувалися у вже згаданому часописі Astronomische Nachrichten.
Ці спостереження виконувалися двома або навіть трьома співробітниками: керівником, ад’юнктом і асистентом, – власне вони і були основними працівниками тогочасної астрономічної обсерваторії – це говорить, що при доброму оснащенні, та добрій організації праці можна проводити серйозні дослідження невеликою кількістю науковців.
Восени 1925 року після довготривалого налаштування приладів, було виконано визначення географічної довготи Обсерваторії. Результат був такий – Львів, Обсерваторія Політехніки на схід від Грінвіча: lh36m 3**401. Цей результат був оголошений на з’їзді Міжнародного Союзу Геодезично-Геофізичного в Празі у вересні 1927 року.
Оскільки, Астрономічна обсерваторія була підрозділом, що належав до кафедри Астрономії і вищої геодезії, то тут проводилися практичні заняття для студентів відповідного факультету.
У метеорологічному відділенні проводили регулярні спостереження 1-го розряду, де крім основних спостережень складали місячні і річні метеорологічні діаграми, які були розміщені у часописі, який видавали власним коштом і розсилали у закордонні і місцеві наукові інституції.
Об’єднана з Обсерваторією геосейсмічна станція діяла безперервно і діаграми, які були результатом спостережень занотованих землетрусів розсилали у вигляді літографічних відбитків в різноманітні геофізичні інститути і сейсмографічні станції закордоном, пізніше були надруковані у часописі «The International Seismological Summary», що видавався у Оксфорді під редакцією професора Тернера.
Крім цивільних задач, Обсерваторія виконувала завдання для Військового географічного інституту, зокрема, щодо вибору еліпсоїда для геодезичних і картографічних робіт, які були опубліковані у Відомостях географічної служби у Варшаві у 1927 році.
Працівники обсерваторії проводили і науково-популяризаторську роботу серед учнів шкіл Львова і Львівщини. Серед військових, цивільних, урядовців поширювали інформацію про різного роду астрономічні події, які відбувалися в даний період часу, метеорологічні дані.
Після Другої світової війни у 1950-х роках тут було організовано систематичне спостереження штучних супутників Землі для наукових завдань та для завдань міністерства оборони.
Астрономічна обсерваторія виконувала роль навчальної бази для студентів спеціальності астроном-геодезія (до речі, з цієї спеціалізації випускник Я.С.Яцків).
І вже на початку XXI століття Астрономічна обсерваторія знову розпочинає наукові дослідження, які пов’язані зі створенням у 2001 році перманентної GNSS-стації.
У 2016 році створено цифрову метеорологічну станцію, а зовсім недавно, до 140-річчя Астрономічної обсерваторії розпочала роботу Станція моніторингу метеорної активності у радіодіапазону.
Астрономічна обсерваторія є базою для навчальної практики студентів Інституту геодезії, які навчаються за спеціалізацією «Космічний моніторинг Землі» і «Космічна геодезія».
