– здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження у сфері геодезії та міжнародному та національному рівні;
– глибинні знання в галузі геодезії та геодезичної метрології, фотограмметрії, кадастру та землеустрою, картографії та дистанційного зондування;
– здатність застосовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для розв’язання типових задач спеціальності, а також вибору технічних засобів для їх виконання;
– здатність використовувати знання й уміння для розвитку апріорної оцінки точності та вибору технологій проектування і виконання прикладних професійних завдань;
– застосування фахової термінології в усній та письмовій формах рідною чи іноземною мовами;
– вміння програмувати та володіння навичками роботи з комп’ютером для вирішення прикладних професійних задач, застосовувати сучасні ГІС для вирішення задач галузі;
– здатність використовувати та проваджувати новітні технології, брати участь в модернізації та реконструкції обладнання, пристроїв, систем та комплексів, зокрема з метою підвищення їх ефективності та точності;
– здатність продемонструвати глибинні знання вітчизняного та зарубіжного наукового доробку та теоретико-прикладних засад принаймні в одній з областей геодезії та землеустрою: геодезія, картографія, землеустрій та кадастр, оцінка землі та нерухомості майна; геоінформакційні системи і технології, фотограмметрія та дистанційне зондування;
– здатність продемонструвати знання новітніх технологій, формулювати та вдосконалювати важливу дослідницьку задачу та для її вирішення збирати необхідну інформацію та формулювати висновки, які можна захищати в науковому контексті;
– інтегрувати та застосовувати одержані знання з різних міжпредметних сфер у процесі розв’язання теоретико-прикладних завдань у конкретній області досліджень.

Попередні:
Філософія і методологія науки
Супутні:
Створення локальних геодезичних мереж

Дисципліна «Метрологічні дослідження та перевірка геодезичних приладів» призначена для аспірантів, що претендують на здобуття вченого ступеня «Доктор філософії за спеціальність «Геодезія та землеустрій» Найбільший обсяг інформації в геодезії отримують з вимірювань що здійснюють як традиційними так і новими сучасними приладами і системами. Якість цих вимірювань забезпечує точність виконання геодезичних робіт і базується на єдності вимірювань. Забезпеченням єдності вимірювань, методами і засобами досягнення потрібної точності, займається наука метрологія, яку в рамках спеціалізованого напряму – геодезія називають геодезичною метрологією. Науково-технічних прогрес в галузі геодезії створив умови для продукування нових високоточних і автоматизованих засобів геодезичних вимірювань які використовуються в сучасному топографо-геодезичному виробництві і потребують відповідного метрологічного забезпечення. Єдність геодезичних вимірювань (а в геодезії вимірюють лінії, горизонтальні і вертикальні кути, перевищення, прирости координат) полягає в тому, що їх метрологічні характеристики відповідають нормативним документам. Для їх контролю застосовують атестовані еталонні засоби геодезичних вимірювань і атестовані методики виконання повірочних геодезичних вимірювань. До основних задач геодезичної метрології належить вдосконалення передачі розмірів геодезичних величин (довжини, кута) від робочих еталонів робочим засобам геодезичних вимірювань; впровадження нових засобів і обладнання в практику метрологічних повітрювальних робіт; періодична метрологічна атестація геополігонів, робочих еталонів і контрольновимірювальних засобів і періодична метрологічна повірка робочих засобів вимірювальної техніки – геодезичних приладів.

1. Спиридонов А.И. Основы геодезической метрологии. М.:-Картгеоцентр-Геодезиздат.-2009.-248 с.
2. Антонович К.М. Использование спутниковых навигационных систем в геодезии. М.:-Картгеоцентр-Геодезиздат.-2006.-т.2.
3. Тревого І., Цюпак І. Метрологічна атестація еталонного базису технологіями GNSS.»Метрологія та прилади», 3:, 2014, с. 52-56.
4. Купко В., Тревого И., Цисак Я., Неэжмаков П, Олийник А., Занимонаский Є. Геодезия и метрология больших длин и коротких веторов. Експерименты и эталоны. Сучасні досгнення геодезичної науки та виробництва.-2016.-вип.ІІ (32).-с. 51-55.
5. Тревого І.С., Цюпак І.М. Фундаментальна мережа як основа метрологічного забезпечення супутникових технологій. Вісник геодезії та картографії. 2014, №3, с. 5-7.
6. Тревого І.С., Савчук С.Г., Денисов О.М., Волчко П.І. Новий взірцевий геодезичний базис// Вісник геодезії та картографії .-2004.-№1.-с. 32-39.
7. Тревого И. Геодезический полигон для метрологической аттестации и апробации технологий //Геопрофи.-2008.-№1.-с.6-12.
8. Cпиридонов А.И. Справочник-каталог геодезических приборов// Спиридонов А.И., Кулагин Ю.Н., Крюков Г.С. //М.: Недра.-1984.-238 с.
9. Тревого І.С., Денисов О.М. Віват А.М. Купко В.С., Самойленко О.М. Створення та еталонування Яворівського взірцевого лінійного геодезичного базису із застосуванням новітніх технологій//Метрологія та вимірювальна техніка. -2006.-№2.-с. 87-91.
10. Сайт Укрметеротестопоживстандарт- http://www.ukrcsm.kiev.ua/index.php/uk

Поточний контроль за виконанням завдань на лабораторних заняттях та їх захист, участь у підготовці та презентації дослідження, письмовий контрольний захід.
Письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, н/дослідна робота (35%); семестровий підсумковий контроль (залік): письмова компонента (45%), усна компонента (20%).