Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Супрамолекулярні пристрої: технологія і фізика процесів

Спеціальність: Прикладна фізика та наноматеріали
Код дисципліни: 6.105.00.M.95
Кількість кредитів: 6
Кафедра: Прикладна фізика і наноматеріалознавство
Лектор: невідомо
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання:
1. Знати принципові відмінності будови супрамолекул від звичних макромолекул, а також відмінність клатратного принципу організації речовини від відомих дальтонідного і бертолідного.
2. Знати основні сучасні методи формування супрамолекулярних об’єктів та ансамблів і застосовувати їх на практиці.
3. Знати основні концептуальні підходи до супрамолекулярного дизайну речовин і пристроїв.
4. Знати фізичні властивості супрамолекулярних структур і особливості їх прояву у зовнішніх фізичних полях.
5. Вміти синтезувати супрамолекулярні ансамблі заданого рівня ієрархічності архітектури, проводити їх експериментальний і теоретичний аналізи.
6. Вміти створювати на їхній основі пристрої супрамолекулярної електроніки і супрамолекулярної енергетики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни:
Фізика твердого тіла
Термодинаміка і статистична фізика
Короткий зміст навчальної програми:
За своєю логічною побудовою курс можна умовно розділити на три частини. В першій частині послідовно викладені начала супрамолекулярних об’єктів різноманітної хімічної природи з фізичним аналізом супрамолекулярних взаємодій. Окремо висвітлена «філософія» супрамолекулярного пристрою. Виходячи з цього далі у другій частині викладаються базові принципи та концептуальні підходи до формування супрамолекулярних ансамблів різноманітної архітектури: мультипошарові неорганічно/органічні наногібридизовані клатрати, напівпровідниково/кавітандні ієрархічні структури та їхні інтеркалати. В останньому ракурсі значна увага надана вперше виявленим ефектам селективного катіон - аніонного розпізнавання ієрархічними неорганічно/кавітандними ансамблями. З’ясувавши основні фізичні властивості супрамолекулярних ансамблів, далі послідовно висвітлюються їх поведінка в електричному, магнітному та світлової хвилі полях. У третій частині систематизуються і узагальнюються найновіші тенденції в теорії супрамолекулярних систем. Зокрема, вперше висвітлюються такі найновіші ефекти як інтерференційна блокада фарадеєвського струмоутворення, квантовий реактанс супрамолекулярних ієрархічних об’єктів, поява обертового полярона та аналізуються механізми роботи пристроїв, заснованих на резонансному тунелюванні і інших квантово-механічних ефектах. В ці відомості органічно вплітаються теоретичні моделі для квантово-розмірних N-бар’єрних структур та наногераторів електричної енергії.
Рекомендована література:
1. Григорчак І. І., Лукіянець Б А., Підлужна А. Ю., Політанський Л. Ф., Понеділок Г. В., Саміла А. П., Хандожко О. Г. Фізичні процеси у супрмолекулярних ансамблях та їх практичне застосування // монографія за ред. І. І. Григорчака. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2016. – 536 с.
2. Григорчак І. І., Костробій П. П., Стасюк І. В., Токарчук М. В., Величко О. В., Іващишин Ф. О., Маркович Б. М. Фізичні процеси та їх мікроскопічні моделі в періодичних неорганічно/органічних клатратах: Монографія/Григорчак І. І. та ін. – Львів. Видавництво Растр-7, 2015. – 286 с.
3. Зенон Готра, Іван Григорчак, Богдан Лукіянець, Віктор Махній, Сергій Павлов, Леонід Політанський, Ежи Потенські. Субмікронні та нанорозмірні структури електроніки: Підручник. – Чернівці: Видавництво та друкарня «Технологічний Центр». 2014. - 839 с.
Методи і критерії оцінювання:
Залік, захист лабораторних робіт, контрольна робота, ВНС-тестування, захист індивідуального науково-дослідного завдання;
- поточний контроль (40 %): опитування на лабораторних заняттях, захист звітів (20%), самостійна робота (10%), ВНС-контроль (10%);
- підсумковий контроль (60%): залік – письмова компонента (50%), усна компонента (10%).