1.Повинні знати:
на понятійному рівні: основні тенденції розвитку методології сучасного правознавства, поняття методології, структуру методології (рівні);
на фундаментальному рівні: зміст методології; співвідношення методології сучасного правознавства з теорією держави і права, філософією права, соціологією права;
на практично-творчому рівні: методологічну ситуацію у сучасному правознавстві, форми і засоби професійного методологування.
2.Повинні вміти:
на репродуктивному рівні: застосовувати методи у правознавстві, проводити аналіз негативних та позитивних властивостей методів, з’ясовувати необхідність застосування різних методологічних підходів у правознавстві, на основі здобутих теоретичних знань висловлювати свої думки, почуття, погляди на різні поставленні проблеми під час вивчення курсу, полемізувати та здійснювати пошукову роботу при вирішенні тих чи інших питань дисципліни;
на евристичному рівні: готувати наукові повідомлення та реферати, формувати власну точку зору з методології сучасного правознавства;
на творчому рівні: формувати власну точку зору з методології сучасного правознавства,
• виявляти помилки у застосуванні методів при наукових дослідженнях, виявляти критерії методології у професійній діяльності .

Теорія держави і права Культурологія права
Юридична психологія
Філософія
Філософія права

Курс “Методологія сучасного правознавства” складається із загальної та особливої частин. У загальній частині розкривається предмет даного курсу, поняття та структура методології, а в основній частині – її складові компоненти. Семінарські заняття проводяться з основних, найбільш важливих тем та розділів методології сучасного правознавства. На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння, творчі здібності, формується психологічна готовність до майбутньої юридичної діяльності. Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надання допомоги у вивченні запропонованої літератури, у пошуках відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу. Ця форма роботи є основною для студентів (слухачів).

1. Абрамов В. Духовність суспільства: методологія системного вивчення: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – 236 с.
2. Алексеев С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.: НОРМА, 2002. – 608 с.
3. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. – Минск: Література, 1998. – 1392 с.
4. Афанасьєва О.В., Пищелко А.В. Этика и психология профессиональной деятельности юриста: Учеб. пособ. – Москва, 2001.
5. Басай В., Зеліско Л. Правова культура майбутнього юриста // Часопис Київського ун-ту права. – Київ, 2002. – №3. – С. 83–88.
6. Бачинин В. Морально-правовая философия. – Харьков: Консум, 2000. – 208 с.
7. Бачинин В. Морально-правовая философия. – Харьков: Консум, 2000. – 208 с.
8. Бердяев Н. Самопознание. – М.: 6 Книга, 1991. – 448 с.
9. Букреев В.И., Римская И.Н. Этика права. – Москва, 1998.
10. Волошин М. До проблеми моральності як складової українського національного характеру // Гуманізм і моральність: екзистенцій ні виміри. – Львів: Край, 1997. – С. 149–152.

Оцінювання результатів навчання студента здійснюється відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Національному університеті «Львівська політехніка», згідно з Положенням про рейтингове оцінювання досягнень студентів.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається з оцінки оцінки результатів навчання при проведенні контрольного заходу під час СК.
Семінарські заняття проводяться з основних, найбільш важливих тем та розділів дисципліни. На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння, творчі здібності, формується психологічна готовність до майбутньої юридичної діяльності.
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надання допомоги у вивченні запропонованої літератури, у пошуках відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу. Ця форма роботи є основною для студентів.
СК проводиться у формі заліку за накопичувальною системою, в терміни передбачені графіком навчального процесу Університету.
Залік – це форма СК результатів навчання студента з навчальної дисципліни за семестр.
На залік виносяться теоретичні питання, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання і застосувати їх при вирішенні практичних завдань, за матеріалом, передбаченим робочою навчальною програмою дисципліни.
Заліковий контроль: письмова компонента – 90, усна компонента – 10. Разом на дисципліну – 100.