Студенти повинні знати:
- історію розвитку науки розслідування кримінальних правопорушень;
- діюче кримінальне процесуальне законодавство, яке регламентує процес досудового розслідування та практику його застосування;
- наукові концепції тенденції, рекомендації щодо удосконалення процесу досудового розслідування злочинів в Україні;
- закордонний довід щодо встановлення окремих елементів, способів, методів досудового розслідування кримінальних правопорушень та їх удосконалення.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:
- правильно розуміти і застосовувати відповідні норми Кримінального процесуального кодексу, Закону України «Про оперативно – розшукову діяльність» та ін.;
- формулювати різнопланові рекомендації, що стосуються збирання доказів, закріплення (процесуального оформлення), їх оцінки, проведення слідчих (розшукових) гласних та негласних дій, тощо;
- розробляти способи і методи розслідування й встановлення істини у різних категоріях кримінальних справ на практиці;
- аналізувати теоретичні розробки у сфері досудового розслідування кримінальних правопорушень та робити самостійні висновки.
У результаті вивчення цієї дисципліни студенти повинні засвоїти теорію досудового розслідування, знати відповідне кримінальне процесуальне законодавство; поняття та види суб’єктів розслідування їх процесуальне становище, компетенцію; проблемні аспекти стосовно збирання, процесуального закріплення (фіксації), оцінки доказової бази, гласних та негласних слідчих (розшукових) дій, особливості їх проведення, початкові, основні й завершальні етапи розслідування.

Кримінальний процес,
Кримінально-виконавче право.

Криміналістика, Адвокатура

Навчальна дисципліна будується на базі процесуального права, практики його застосування і науки. Вона вивчає чинне процесуальне законодавство, слідчу діяльність і процесуальні правовідносини, теорію й історію слідчо – розшукової діяльності, увесь процес розслідування під час провадження. Траєкторією моніторингу для вивчення є закономірності і тенденції розвитку слідчого процесу, системи його принципів, актуальні проблеми теорії і практики застосування заходів забезпечення розслідування (запобіжних заходів), ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій під час цього, особливості статусу окремих суб’єктів слідства, проблеми забезпечення прав і свобод людини при провадженні розслідування, вносить пропозиції і рекомендації щодо удосконалення процесуального права та практики його застосування. Навчальної дисципліни «Теоретичні проблеми досудового розслідування» опирається на узагальнення слідчої, судової, прокурорської і адвокатської практики.

Татаров О. Ю. Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико - правові та організаційні засади (за матеріалами МВС) [Текст]: [монографія] / Татаров О.Ю. – К.: – Донецк: ТОВ «ВПП «ПРОМІНЬ», 2012. – 639 с.
Слідчі (розшукові) дії: навч. посібник / О.В. Авраменко, Р.І. Благута, Ю.В. Гуцуляк та ін.; за заг. ред. Р.І. Благути, Є.В. Пряхіна. – Львів: ЛьвДУВС, 2014. – 416 с.
Кримінальний процес України: навч. посібник / за заг. ред. проф. В. С. Канціра. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 371 с.

Для навчальної дисципліни «Теоретичні проблеми досудового розслідування», методами оцінювання знань (успішності навчання) виступають: проведення попереднього, поточного і підсумкового контролю знань студентів.
Попередній контроль являє собою діагностику вхідного рівня знань, який дає змогу визначити наявний рівень знань студентів на початку вивчення дисципліни чи на початку вивчення конкретної теми. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на першому семінарському занятті з метою оцінки залишкових знань студентів, отриманих під час вивчення циклу дисциплін на попередніх рівнях освіти. Попередній контроль у виді перевірки і оцінки залишкових знань проводиться також через деякий час на початку наступного семінарського заняття. Вхідний контроль знань проводиться у формі письмової роботи з визначення певних понять, категорій чи процесуально - правових явищ протягом 10 – 15 хвилин на початку заняття.
Оцінка вхідного контролю знань студентів зараховується до оцінки за семінарське чи практичне заняття.
Поточний контроль знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни.
Оцінювання знань студентів на основі даних поточного контролю знань відбувається за допомогою контролю активності роботи під час вивчення програмного матеріалу дисципліни, включаючи відповіді на семінарських заняттях, підготовка доповідей, повідомлень та аналітичних матеріалів тощо;
Поточний контроль на семінарських заняттях проводиться з метою вияснення готовності студентів до занять у таких формах:
- фронтального стандартизованого усного опитування студентів за основними питаннями семінару;
- фронтальної перевірки виконання домашніх завдань; виклику окремих студентів для самостійного розв'язування практичних завдань чи ситуацій;
- бліц - опитування, що являє собою або суцільне опитування всіх присутніх студентів або вибіркове опитування частини присутніх. Запитання з теми (кількох тем), яка готувалася на семінарське заняття, передбачають чітку коротку відповідь. При бліц-опитуванні кожен аспірант має право відповісти лише один раз;
- інше.
Самостійна та індивідуальні робота студентів передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення дисципліни, свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу.
Підсумковим контролем рівня знань студентів виступає проведення заліку. До складу завдань залікової роботи, відповідно до специфіки включаються:
- тестові завдання різних рівнів складності,
- теоретичне питання нормативного або проблемного характеру.