1.Повинні знати:
на понятійному рівні: основні тенденції розвитку правової комунікативної культури, правові явища, культурологічні концепції у комунікації права, місце і роль юриста у суспільстві;
на фундаментальному рівні: зміст юридичної комунікації, її принципи, функції та компоненти; співвідношення юридичної комунікації з правничою етикою та професійною культурою юриста; мотиви виникнення внутрішнього імперативу службового обов’язку; чинники та фактори, які визначають модель сучасного юриста, як в нашій державі так і в інших державах (порівняльний аналіз);
на практично-творчому рівні: вимоги, які ставляться до особи юриста в незалежній демократичній Україні, причини неправомірної комунікативної поведінки юристів.






2.Повинні вміти:
на репродуктивному рівні: реалізувати вимоги держави щодо формування у юристів високої професійної комунікативної культури, на основі здобутих теоретичних знань висловлювати свої думки, почуття, погляди на різні проблеми під час вивчення курсу, полемізувати та здійснювати пошукову роботу при вирішенні тих чи інших питань дисципліни;
на евристичному рівні: готувати наукові повідомлення та реферати, формувати власну точку зору в правовій комунікації;
на творчому рівні: формувати власну точку зору і внутрішнє переконання професійного комунікативного мислення, втілювати на практиці духовний зміст законів та інших нормативно правових документів.

Теорія держави і права Культурологія права
Соціологія права
Філософія права

Проблеми комунікативної культури – це філософсько-правова наука про пізнання юристом сутності правової комунікації, яка створює передумови для формування особистісних норм взаємодії із суб’єктами права, їх професійної поведінки і мотиви їхнього вибору. Предмет передбачає освоєння принципів і норм правової комунікації, уміння досягнення її результативності та ефективності у професійній роботі юристів. Зміст курсу правової комунікації впливає на додержання всіх форм комунікативних і моральних вимог, дозволяє внутрішньо збагнути суть професії, здатна розвинути великий резерв здібностей майбутнього правника і логіку професійних дій, етику комунікативного мислення тощо.

1. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. – К.: Знання, 2006. – 487 с.
2. Дарієнко А.С. Естетична культура юриста (спроба філософсько-правового осмислення). – Львів, 2001.
3. Єрмоленко А. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К. : Лібра, 1999. – 488 с.
4. Занік Ю. Філософія інтелекту: культурологічно-правовий аспект. – Львів: ПАІС, 2006. – 160 с.
5. Культурно-цивілізаційний простір Європи і Україна: особливості становлення та сучасні тенденції розвитку:колективна монографія / [кер. ав. кол. і наук. ред. д. і н., проф. А. І. Кудряченко]; Інститут європейських досліджень НАН України. – К. : Університет «Україна», 2010. – 405 с.
6. Лозовой В.О., Петришин О.В. Професійна етика юриста. – Харків : Право, 2004. – 176 с.
7. Малахов В. Етика: Курс лекцій : навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ : Либідь, 2000. – 384 с.
8. Молдован А.В., Богдан Л.С. Юридична деонтологія : навч. посібник. – К. : Алерта, 2014. – 222 с.
9. Сливка С.С. Професійна культура юриста (теоретико-методологічний аспект). – Львів: Світ, 2000. – 336 с.
10. Сливка С.С. Юридична деонтологія : підручник / С.С. Сливка. – Вид. 6-те. – К. : Атіка ; Х. : Право, 2015. – 296 с.
11. Сливка С.С. Юридична деонтологія : підручник. – Вид. 3-тє, перероб. і доп. – К. : Атіка, 2012. – 296 с.
12. Философия: энциклопедический словарь / Под ред. А.А. Ивина. – Москва: Гардарики, 2006. – 1072 с.
13. Філософія правового виховання : навч. посіб. / А. П. Гетьман, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ін. ; за ред. А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. – Х. : Право, 2012. – 248 с.
14. Чернець В. Україна: динаміка культуротворчих процесів : Монографія. Київ, 2002. – 175 с.
15. Юридична деонтологія : підручник / С.П. Погребняк, О.О. Уварова, Г.О. Христова та ін. ; за заг. ред. О.В. Петришина. – Х. : Право, 2014. – 248 с.

Оцінювання результатів навчання студента здійснюється відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Національному університеті «Львівська політехніка», згідно з Положенням про рейтингове оцінювання досягнень студентів.
Семінарські заняття проводяться з основних, найбільш важливих тем та розділів дисципліни. На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння, творчі здібності, формується психологічна готовність до майбутньої юридичної діяльності.
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надання допомоги у вивченні запропонованої літератури, у пошуках відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу. Ця форма роботи є основною для студентів.
СК проводиться у формі заліку за накопичувальною системою, в терміни передбачені графіком навчального процесу Університету.
Залік – це форма СК результатів навчання студента з навчальної дисципліни за семестр.
На залік виносяться теоретичні питання, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання і застосувати їх при вирішенні практичних завдань, за матеріалом, передбаченим робочою навчальною програмою дисципліни.
Заліковий контроль: письмова компонента – 90, усна компонента – 10. Разом на дисципліну – 100.