Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Сферична астрономія з основами координатно-часового забезпечення

Спеціальність: Науки про Землю
Код дисципліни: 6.103.00.O.52
Кількість кредитів: 6
Кафедра: Вища геодезія та астрономія
Лектор: доцент Паляниця Богдан Борисович.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання:
1. Знання теоретичних основ побудови небесної сфери.
2. Знання систем небесних сферичних координат.
3. Знання систем виміру часу.
4. Вміння встановлювати зв'язки між системами астрономічних координат.
5. Вміння здійснювати перехід між системами виміру часу.
6. Вміння враховувати вплив факторів, що спотворюють положення світила на небесній сфері.
7. Мати уявлення про основні напрямки розвитку і перспективи практичного застосування основних положень сферичної астрономії для підвищення точності геодезичних вимірювань.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни:
Фізика.
Вища математика.
Математична обробка геодезичних вимірювань.
Інформатика і програмування.
Короткий зміст навчальної програми:
Предмет та задачі сферичної астрономії. Сферичні координати. Допоміжна небесна сфера, основні її кола і точки. Системи небесних сферичних координат. Географічна система координат. Зв’язок між координатами різних систем. Добовий рух світил. Визначення моментів часу і горизонтних координат світил при їх проходженні через основні кола і точки небесної сфери. Системи зоряного та сонячного часу. Всесвітній час. Час на різних меридіанах. Поясний та літній час. Зв’язок між різними системами часу. Астрономічна рефракція. Аберація. Паралакс. Прецесія. Нутація. Власний рух зірок. Рух полюсів Землі.
Рекомендована література:
1. Заблоцький Ф.Д. та ін. Сферична астрономія. - Львів, НУЛП, 2019.
2. Жаров В. Е. Сферическая астрономия. - Фрязино, 2006. - 480 с.
3. Халхунов В.З. Сферическая астрономия. – М.: Недра, 1972, – 304 с.
4. Белова Н.А. Курс сферической астрономии. – М.: Недра, 1971. – 183 с.
5. Куликов К. А. Курс сферической астрономии. – М.: Наука, 1974. – 216 с.
Методи і критерії оцінювання:
• письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, контрольна робота (50%);
• підсумковий контроль (50 %, контрольний захід, залік): письмово-усна форма (50%).