У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
знати:
- особливості сучасної науки та її місце у суспільному житті;
- особливості та суттєві риси науки, її фундаментальні основоположення та проблемні сфери;
- знати відмінності між історичними типами науки, її зв’язки з людською особистістю, культурою та основними сферами суспільного життя;
- знати найвагоміші критерії науковості знань.
вміти:
- використовувати знання вихідних постулатів та основоположень науки для проектування своєї науково-пошукової роботи;
- співставляти та аналізувати різні типи знань та історичні типи науки;
- вміти застосовувати філософський і методологічний апарат теорій науки у власній науково-дослідницькій роботі, використовуючи при тому знання методів та інструментів науки.

№ з/п Пререквізити Кореквізити
1. Фізика
2. Математика
3 Філософія
4

Зміст програми спрямований на поглиблене вивчення сутності, стану і перспектив розвитку сучасного наукового пізнання в його взаєминах із філософським та теоретико-методологічним напрямами пізнання, на окреслення основних предметних сфер сучасної наукової картини світу, місця та ролі філософської рефлексії в сучасній науці у контексті її становища у суспільному розвитку, її взаємин з людиною, культурою, різними сферами суспільного життя.

1. Петрушенко В.Л. Філософія і методологія науки: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016.
2. Науковий світогляд на зламі століть / Лук’янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. та інші. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2006.
3. Світоглядні імплікації науки / Лук’янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. та інші. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2004.
4. Аналитическая философия: Избранные тексты / Сост., вступ. ст и коммент. А.Ф.Грязнова. – М.: Изд-во МГУ, 1993.
5. Хрестоматія з історії європейської філософії : [навчальний посібник для самостійної роботи студентів] / Під заг. редакцією проф. В.Л.Петрушенка. – Львів: Новий Світ-2000, 2013.
6. The 20 big questions in science. // Birch H., Stuart C., Keat Looi M. // The Guardian. The Observer. 01.09.2013.
7. Losee John. A Historical Introduction to the Philosophy of Science. Fourth edition / John Losee. – New York: Oxford University Press, 2001. – 314 p.
8. Okasha Samir. Philosophy of Science. A Very Short Introduction / Samir Okasha. – Oxford, 2002. – 69 p.
9. http://www.osvita.org.ua/distance/articles/20/
10. http://vu.net.ua
11. http://mz.com.ua
12. http://osvita.ua

Методи оцінювання: усна відповідь, виконання тестів, написання контрольних робіт, участь у колоквіумі.
Критерії оцінювання студентів за усні опитування на семінарських заняттях
1. 5 балів студенти отримують за повне розкриття змісту поставлених питань, проявляючи при тому вміння оперувати навчальним матеріалом та підкріплювати його знання прикладами;
2. 4 бали студенти отримують за правильний виклад не всіх, але основних опорних положень відповіді на певні питання та вміння провести логічні зв’язки між ними;
3. 3 бали студенти отримують за неповну, але правильну відповідь на поставлені запитання, проявляючи при тому проблеми в оперуванні матеріалом відповіді та непевність у зверненні до конкретних прикладів або пояснень;
4. 3 бали студенти можуть отримати за доречне та вдале доповнення відповідей інших студентів або за правильне вирішення проблемних питань і завдань;
5. 2 бали студенти отримують за правильне доповнення виступів інших студентів на семінарі та за вдалі запитання і репліки, що дозволяють краще зрозуміти обговорювані питання;
6. 1 бал студенти можуть отримати за поясненні змісту певних термінів, за знання прізвищ фундаторів певних ідей або філософських вчень та напрямів, за правильне орієнтування в історичних епохах розвитку науки і філософії.
Критерії оцінювання виконання студентами тестових завдань
Оскільки тестові завдання включають у свій зміст 5 питань, то кожна правильна відповідь на питання оцінюється в 1 бал, разом за правильні відповіді – 5 балів.
Протягом семестру виконується 2 – 3 тести, а підсумковий бал за їх виконання постає середньою арифметичною сумою балів окремих тестів.
Критерії оцінювання виконання студентами письмової контрольної роботи
Для написання письмової контрольної роботи кожен аспірант отримує 2 питання (всі питання індивідуальні, тобто не повторюються). Далі відповіді на поставлені питання оцінюються так само, як і усні відповіді на семінарах.
Критерії оцінювання відповідей студентів за усну складову проведення іспиту
Усна складова іспиту призначається студентам у таких випадках:
- коли відповіді студентів не дають можливості оцінити їх задовільною оцінкою;
- коли бали ПК та КЗ у сумі відрізняються на 3 та менше балів до наступної оцінки;
- коли екзаменаційна робота дає підстави вважати використання студентом різних способів списування відповідей;
- коли фіксується різка відмінність між результатами роботи студента у семестрі та результатами написання екзаменаційної роботи.
Усна складова іспиту може бути оцінена максимально у 10 балів, тому викладач може поставити студенту 2 – 3 питання. Критерії оцінювання відповідей на ці питання ті ж самі, що й критерії оцінювання усних відповідей на семінарських заняттях.
Критерії оцінювання відповідей студентів на колоквіумі
За повну та цілком усвідомлену відповідь студентів на запропоновані питання колоквіуму оцінка виставляється на таки підставах:
- знання змісту питання – 5 балів;
- вміння застосовувати аргументацію, логічний аналіз, доведення – 5 балів;
- вміння навести приклади для демонстрації рівня розуміння змісту питань – 5 балів;
- демонстрація вільного оперування змістом питань, в тому числі – подавати його виправдану власну інтерпретацію – 5 балів.