Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей:
- загальні компетентності:
ЗК1. Знання і розуміння предметної області й здійснення професійної діяльності;
ЗК5. Здатність до пошуку, опрацювання та критичного аналізу інформації з різних джерел;
- фахові компетентності:
СК2. Здатність розвивати суспільне усвідомлення ролі культурного надбання;
ФКС1.7. Уміння досліджувати і популяризувати історико-культурну спадщину;
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
знати: здатність продемонструвати знання і розуміння історичних й культурних процесів у національному та європейському контексті; знання основних понять, проблем збереження й сталого розвитку історико-культурної спадщини; знання про розвиток історіографії з проблем антикознавства; хронологію античної історії, починаючи від ІІІ тис. до н.е. – до V ст., біограми основних діячів античності, описи культурних здобутків античності; основи античної термінології; культурне багатство античного світу та його вплив на розвиток сучасної європейської цивілізації; періодизацію та культурно-історичному розвиток давнього населення Європи;
вміти: використовувати історичні джерела у вивченні історичних процесів; визначати основні зміни, що відбулися в способі життя й світобаченні племен та народів Європи в античну добу, виділяти чинники, що зумовили початок формування європейської цивілізації, характерні риси античного суспільства; застосовувати на практиці набуті теоретичні знання; працювати із спеціалізованою науковою літературою; узагальнювати отриману в процесі вивчення інформацію; уміння спілкуватися з іншими і вести діалог; навички конструктивного діалогу; здійснювати пошук інформації в різних джерелах для розв’язання завдань спеціальності.

шкільний курс з історії Стародавнього світу та Давньої історії України

Ознайомлення студентів з історією і культурою Античності; вивчення стародавньої Греції в Крито-мікенську добу; Соціально-економічного і політичного розвитку Спарти у VIII-VI ст. до н.е.; формування полісного устрою та утворення Афінської держави; вивчення глобальних конфліктів античності: Греко-Перських воєн, Пелопонеської війни, походів Александра Македонського; ознайомлення із суттю та здобутками афінської демократії та соціально-економічним розвитком Греції в V ст. до н.е., а також причинами подальшої криза полісної системи. Вивчення історії стародавнього Риму: Рим у царську епоху та в період ранньої республіки, Завоювання Римом Італії та перетворення у наймогутнішу Середземноморську державу, Рим в епоху розквіту республіки, Рим в епоху імперії, а зокрема в часи принципату, «золотої доби», домінанту, занепаду та її занепаду. Ознайомлення із здобутками римської культури та її подальшою рецепією у Європі.

Балух В. Історія античної цивілізації. – Чернівці, 2008. – Т. 2. Стародавня Греція. – 642 с.
Балух В. Історія античної цивілізації. – Чернівці, 2008. – Т. 2. Стародавній Рим. – 848 с.
Берд М. SPQR. Історія Давнього Риму. – К., 2019. – 482 с.
Еко У. Історія європейської цивілізації. Греція. – К., 2020.- 1168 с.
Еко У. Історія європейської цивілізації. Рим. – К., 2015.
История Древнего Рима / Под ред. В.И. Кузищина. – М., 2000. – 383 с.
Кадеев В. История древней Греции и Рима – Харьков: Колорит, 2006. – 326 с.
Кнабе Г. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуры античного Рима. – М.: Искусство, 1994. – 200 с.

рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 40 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові); підсумковий контроль – 60 балів (екзамен).