- здатність визначати й осмислювати вплив соціального, культурного, політичного і етичного контекстів, умов та чинників у професійній діяльності (ЗК.6);
- здатність забезпечувати ефективне використання та популяризацію об’єктів історико-культурної і природної спадщини відповідно до пам’яткоохоронного законодавства (СК.8);
- здатність продемонструвати знання законодавства (національного й міжнародного) щодо музейної та пам’яткоохоронної діяльності (ЗН.4);
- уміння здійснювати основні заходи із музеєфікації об’єктів культурної спадщини (УМ.4);
- співпрацювати з цільовими групами – спеціалізованими і неспеціалізованими, розвивати залучення громади до музейної та пам’яткоохоронної діяльності (КОМ.5).

Охорона культурної спадщини і сталий розвиток суспільства
Освітня діяльність у музейній, пам'яткоохоронній і туристичній галузях
Дизайн-мислення

Cпівпраця музеїв із громадськими організаціями, з метою покращення взаємної комунікації та отримання прибутку туристичного потенціалу для розвиток місцевих громад; концепція “екомузею”; залучення громадськості до повсякденної діяльності музею і розвитку сфери туризму як розвиток “відкритого суспільства”.

1.Аартс Г. Що таке музей? / Герман Аартс // Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів: Літопис, 2009. – С.16-22.
2. Дремайлов А. В. Деятельность Объединения национальных музеев Франции (reunion des musees nationaux). – Режим доступу: http://future.museum.ru/part01/010402.htm
3. Ковальчук Є. Музей у сучасному світі: розробка наукової концепції // Волинський музейний вісник. – 2012. – Вип.3. – С.17-22.
4. Котлер Н. Музейний маркетинг і стратегія: формування місії, залучення публіки, збільшення доходів і ресурсів. – Київ: ВД “Стилос”, 2010. – 528 с.
5. Черкес Б.С. Архітектурний туризм як засіб формування національної ідентичності // Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Серія «Архітектура», «Архітектура і туристичний бізнес», 2005, № 531. С.19-21.
6. Herzog A. Community Based Tourism. Paderborn, 2016. – 62 s.
7. Keightley E., Pickering M. Technologies of Memory: Practices of remembering in analogue and digital photography. In: New Media & Society, 2014, Vol.16 (4). pp.576-593.
8. Keightley E., Schlesinger P. Digital media – social memory: remembering in Digitally Networked Times. In: Media, Culture & Society, 2014, Vol. 36 (6), pp. 745-747.
9. Rolfes M. Tourismus und Armut. Zwischen Voyeurismus, Aufklarung und Armutslinderung. In: Struck E., Tourismus – Herausforderungen fur die Region. Passau, 2015. S.39-58.
10. Message K., Witcomb A. Museum Theory: An Expanded Field. – Cambridge, 2013.
11. Niewerth D. Dinge – Nutzer – Netze: Von der Virtualisierung des Musealen zur Musealisierung des Virtuellen. Bielefeld, 2018. 426 s.
12. Schedel L.S. Sprache, politische Okonomie und Legitimitat. Vermarktung, Management und Inszenierung von Zweisprachigkeit in der Tourismusindustrie an der deutsch-franzosischen Sprachgrenze in der Schweiz. Vien: Vienna University Press, 2018. 346 s.
13. Trupp A. Tourismus in Sudostasien. Entwicklung und Trends. In: Sudostasien / ed. K. Husa, R.Korff, H. Wohlschlaegl. Vienna: New Academic Press, 2018. S.274-291.
14. Vilkuna J., Vuorinen P. Museums as mirrors of society: a case study of Finnish museums // Museum Review. – 2017. – № 2
15. Weber H.-J. Die Paradoxie des Stadtetourismus: zwischen Massentourismus und Individualitat. Freiburg im Breisgau, 2012. 258 s.

Рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 40 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові); підсумковий контроль – 60 балів (письмовий екзамен).