Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
1. Здатність продемонструвати базові знання та розуміння наукових принципів та методології досліджень в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій;
2. Здатність продемонструвати базові знання, що стосуються сучасного стану справ та середовища міжнародних відносин (правового, економічного, інформаційного), суспільно-політичних та соціокультурних процесів на національному та міжнародному рівнях.

Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:

загальних:
1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;
3. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації із різних джерел, зокрема завдяки використанню інформаційних і комунікаційних технологій;
4. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації, зокрема в міжнародному контексті.

фахових:
1. Знання про природу, динаміку, принципи організації та історичі тенденції розвитку міжнародних відносин;
2. Здатність розуміти міжнародні відносини у різних контекстах, зокрема політичному, безпековому, правовому, економічному, суспільному, культурному та інформаційному;
3. Знання про стан досліджень міжнародних відносин та світової політики у політичній, економічній, юридичній науках, у міждисциплінарних дослідженнях.
4. Знання про природу, джерела та інститути зовнішньої політики держав.
5. Розуміння міжнародних інтеграційних процесів, головно на Європейському континенті, та місця в них України;
6. Знання та розуміння національних інтересів України на міжнародній арені;
7. Розуміння характеристик розвитку країн та регіонів, особливостей та закономірностей глобальних процесів та місця в них окремих держав.
8. Здатність використовувати на практиці теоретичні положення для аналізу конкретних сфер міжнародних відносин та тенденцій їх розвитку;
9. Уміння описувати об’єкти та аналізувати процеси і конкретні ситуації у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики крізь призму історичного та цивілізаційного підходів;
10. Здатність використосувати набуті знання та уміння для дослідження природи, джерел та інститутів зовнішньої політики держав, особливостей їх функціонування та взаємодій на основі компаративістського методу;
11. Здатність розуміти і враховувати соціальні, правові, культурні, економічні чинники, що впливають на прийняття політичних рішень на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях;
12. здатність виробляти підходи до розв’язання проблем і завдань у сфері міжнародних відносин та зовнішньої політики (зокрема міжнародних та внутрішньодержавних конфліктів);
13. здатність до аналітичного сприйняття геополітичного виміру міжнародних відносин;
14. Розуміння глобалізації як тенденції розвитку міжнародних відносин, вміння аналізувати конкретні факти, явища, процеси та тенденції у сфері міжнародних взаємодій, світової та зовнішньої політик;
15. Знання історичних етапів розвитку міжнародних відносин, розуміння цивілізаційного та культурного їх вимірів;
16. вміння порівнювати особливості функціонування та взаємодій держав на міжнародній арені;
17. розуміння особливостей прийняття політичних рішень на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях з точки зору впливу соціальних, правових, культурних, економічних та інших проблем у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики.
18. знання основ геополітики, розуміння геополітичних пріоритетів міжнародних акторів.
Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання:
1. Здатність продемонструвати базові знання та розуміння наукових принципів та методології досліджень в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій;
2. Здатність продемонструвати базові знання, що стосуються сучасного стану справ та середовища міжнародних відносин (правового, економічного, інформаційного), суспільно-політичних та соціокульутрних процесів на національному та міжнародному рівнях;
3. Характеризувати поняття, категорії світової політики, особливості функціонування явища глобальної політики на різних етапах розвитку;
4. Визначати історичні етапи становлення глобальної політики;
5. Збирати, систематизувати й аналізувати факти та явища з історії глобальної політики, здійснювати їх порівняльний та системний аналіз;
6. Виявляти ключові проблеми розвитку глобальної політичної системи на різних етапах її розвитку;
7. Виокремити основні та другорядні інтереси суб’єктів глобальної політики та їх еволюцію в процесі історичного розвитку;
8. Характеризувати і виділяти основні чинники, які впливали на суб’єктів глобальної політики на кожному з етапів її розвитку;
9. На основі сукупності знань про основні положення концепцій глобальної політики аналізувати специфіку взаємодії суб’єктів глобальної політики на різних етапах її розвитку;
10. Пропонувати альтернативи історичного розвитку глобального політичного процесу і на їх підставі визначати можливі вектори еволюції політичної системи планети;
11. Пояснювати особливості функціонування й взаємодії суб’єктів, акторів та учасників глобальної політики;
12. Уміти критично аналізувати теоретичні побудови які пояснюють специфіку сучасної глобальної політики;
13. Переломляти основні тенденції глобального розвитку у практичне розуміння можливості акторів глобальної політики при відстоюванні власних інтересів та задоволенні власних потреб;
14. Застосовувати на практиці здобуті в рамках курсу знання для забезпечення розуміння можливих наслідків глобальної політичної взаємодії конкретних учасників міжнародної діяльності.

Політологія
Міжнародне право

Світова політика і міжнародні відносини як науки і навчальні дисципліни Теорія міжнародних відносин, світова політика та політологія: спільне та відмінне у предметі дослідження Світова політика: підходи, школи, напрями Становлення та еволюція феномену (явища) світової політики Китайська імперія Сун як перший гегемон «Старого світу» (930-1189 рр.) Монгольська євразійська імперія (1190-1299 рр.) Гегемонія Венеції (1300-1429 рр.) Португало-іспанська глобальна гегемонія (1430-1539 рр.) Голландсько-французька гегемонія (1540-1639 рр.) Британсько-французькі змагання за гегемонію (1640-1849 рр.) Американська гегемонія (з 1850 р.) Глобальна політична система: суть, моделі Середовище глобальної політичної системи “Вхід” і “вихід” глобальної політичної системи – глобальні проблеми, глобальні управління і розвиток Суб’єкти глобальної політики Право і мораль як регулятори глобальної політики Пострадянські країни у глобальній політиці: держави і недержавні актори

1. Батюк В. И. Лекции по истории международных отношений в Новое время (1648-1918) / В. И. Батюк. – М., 2003
2. Богатуров А. Д. Очерки теории и политического анализа международных отношений / Богатуров А. Д., Косолапов Н. А., Хрусталев М. А. – М., 2002.
3. Богатуров А. Д. Понятие мировой политики в теоретическом дискурсе / Богатуров А. Д. // Международные процессы. – 2004. – №1. – С. 16-33;
4. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст. / Фернан Бродель; пер. з фр. Г. Філіпчук: У 3-х т. – К.: Основи, 1995.
5. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х т. – М., 2000.
Коппель О. А. Міжнародні відносини XX сторіччя. – К., 1999.
6. Косолапов Н. Субъекты мировой политики и международных отношений: явления, критерии, основы, технологии // МЭМО (Мировая экономика и международные отношения). – 1998. – №12.
7. Лебедева М. М. Мировая политика в XXI веке. Акторы, процессы, проблемы: Учебн. пособ. – М.: МГИМО, 2009. – 142 c.
8. Лебедева М. М. Мировая политика. – М.: Аспект Пресс, 2003;
9. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин. Підручн. – К.: Знання, 2007.
10. Мировая политика международные отношения на пороге третьего тысячелетия / Под ред. Лебедевой М. М. – М.: МОНФ, 2000;
11. Мировая политика: теория, методология, прикладной анализ / Кокошин А. А., Богатуров А. Д. (ред.). 2005. – 432 c.
12. Модельски Дж. Эволюция глобальной политики (ІІ) / Дж. Модельски // ПОЛИС (Политические исследования). – №4. – С. 124-142.
Geopolitics: Re-visioning World Politics
John A. Agnew 2003
The Anarchical Society: A Study of Order in World Politics Hedley Bull
The Globalization of World Politics: An Introduction to International Relations John Baylis Oxford University Press
Introduction: Legalization and World Politics
Judith Goldstein, Miles Kahler, Robert O. Keohane and Anne-Marie Slaughter Cambridge University Press: 09 July 2003
“Let's Argue!”: Communicative Action in World Politics
Thomas Risse Cambridge University Press: 09 July 2003

Усні опитування; обговорення проблемних питань; трирівневі тести екзаментаційних білетів.
Разом за дисципліну 100
Разом за ПК 40
Екзаменаційний контроль 60