Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Проектування баз даних

Спеціальність: Соціальні комунікації та інформаційна діяльність
Код дисципліни: 6.029.04.O.68
Кількість кредитів: 6
Кафедра: Соціальні комунікації та інформаційна діяльність
Лектор: Думанський Н.О., старший викладач
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання:
В результаті вивчення дисципліни студент повинен:
• знати – основні цілі побудови консолідованих баз даних, методи пошуку та опрацювання даних, мовні засоби опису та маніпулювання даними.
• вміти – практично розв'язувати основні задачі проектування та організації структур консолідованих баз даних.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
загальних:
• розуміти й розв’язувати проблеми та задачі побудови консолідованих баз даних;
• проводити дослідження в галузі консолідованих баз даних;
• застосовувати знання з теорії баз даних в практичних ситуаціях конкурентної розвідки та консолідації інформації;
фахових:
• використовувати теорію баз даних в галузі консолідації інформації для розроблення інформаційних систем;
• формулювати, аналізувати та синтезувати рішення науково-практичних задач з побудови консолідованих баз даних;
• будувати моделі предметних областей у вигляді баз даних;
• досліджувати та оптимізувати моделі баз даних предметних областей для побудови інформаційних систем;
• розробляти і впроваджувати інформаційні системи, побудовані на основі консолідованих баз даних;
• формулювати нові наукові та практичні задачі побудови баз даних в області консолідації інформації;
• сприймати здобуті знання з теорії баз даних та інтегрувати їх з уже наявними з області консолідації інформації.
Результати навчання цієї дисципліни деталізують такі програмні результати навчання:
• знання і розуміння основних теорій та теоретико-методологічних підходів до побудови та використання консолідованих баз даних;
• знання і розуміння принципів та механізмів побудови консолідованих баз даних;
• знання і розуміння теоретичних, методологічних та процедурних основ проведення досліджень в сфері обробки даних;
• знання і розуміння методик оцінки якісних характеристик баз даних;
• знання і розуміння методів інформаційного моделювання за допомогою баз даних;
• здатність здійснювати планування, організацію та контроль баз даних;
• здатність здійснювати обробку інформації за допомогою технологій баз даних;
• здатність розробляти практичні рекомендації щодо побудови консолідованих баз даних;
• здатність забезпечувати розробку та оцінку характеристик баз даних, необхідних для їхнього управління та використання.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни:
Попередні дисципліни - Теорія систем баз даних та знань
Короткий зміст навчальної програми:
Навчальна дисципліна висвітлює питання про особливості консолідації даних, системи керування базами даних, моделювання динаміки предметної області у базі даних, модель структур часово-залежних даних, алгебра відношень часово-залежних даних, функціональні залежності часово-залежних даних, нормалізація інформаційних схем відношень часово-залежних даних, використання мов запитів для консолідації даних, керування доступом до даних, вербальні засоби консолідації даних, методи подання даних в XML, доступ до XML-даних за допомогою XML-орієнтованих мов запитів, генерування SQL-сценаріїв за допомогою XSLT-перетворень, генерування дані-центричних XML-документів за допомогою XSLT-перетворень, оцінювання якості консолідованих баз даних.
Рекомендована література:
Жежнич П.І. Часові бази даних (моделі та методи реалізації): Монографія – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. – 260 с.
Жежнич, П. І. Консолідовані інформаційні ресурси баз даних та знань: Навчальний посібник – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. – 212 с.
Жежнич, П. І. Технології інформаційного менеджменту: Навчальний посібник, – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. – 260 с.
Методи і критерії оцінювання:
Діагностика знань відбувається шляхом оцінювання виконаних лабораторних робіт, самостійних робіт та залікового контролю (письмової та усної компоненти):
Поточний контроль - 40
Залік: письмова компонента - 60