• знати: методологічні основи соціальної взаємодії в ракурсі загальної соціологічної методології;теоретичні моделі, що описують соціальні дії, соціальне сприйняття, комунікацію і взаємодію на макро- і мікрорівнях; основні напрямки та підходи до реалізації соціальної взаємодії в межах технологій інформаційного впливу.
• уміти: аналізувати різні соціальні феномени і процеси, структуру і особливості соціальних відносин, груп, інститутів суспільства з використанням соціологічних підходів; типологізувати теоретичну і емпіричну інформацію при аналізі соціальної дійсності; застосовувати соціологічні методи збору інформації про соціальну реальність; аналізувати інформаційний вплив і діагностувати маніпуляції; захищатися від маніпуляцій них інформаційних впливів

• Теоретична соціологія;

Соціальна взаємодія: поняття і структура. Комунікація у структурі соціальної взаємодії. Сприйняття інформації: етапи і особливості; Універсальний комунікативний ланцюг і можливості інтервенції. Вплив: теоретичні і практичні проблеми. Соціальні контакти і соціальна взаємодія. Мішені комунікативного впливу. Громадська думка як об’єкт соціального впливу. Ресурси соціального впливу: вербальні, невербальні і символічні. Комунікативна технологія. Комунікативна кампанія: поняття, етапи, умови ефективності.

• Аронсон Э., Пратканис Э. Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление. Перераб. изд. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 384 с.
• Зелинский С.А. Информационно-психологическое воздействие на массовое сознание. Средства массовой коммуникации, информации и пропаганды – как проводник манипулятивных методик воздействия на подсознание и моделирования поступков индивида и масс. – СПб.: Издательско-Торговый Дом «СКИФИЯ», 2008. – 407 с.
• Климанська Л.Д. Зв’язки з громадськістю: технології прагматичної комунікації:навчальний посібник/ Л.Д.Климанська. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 164 с.
• Соціологія: Підручник / Ред. Піча В. М. — Львів, 2007.
• Черниш Н. Й. Соціологія. Курс лекцій. — Львів, 2007.

• усне опитування, участь в дискусіях, презентація проекту дослідження (40%)
• підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (60%)