Орієнтуватися в сучасному стані та основних проблемах збереження і використання пам‘яток культури;
• Знати понятійно-термінологічний апарат дослідження основ історико-культурної спадщини;
• Орієнтуватися в сучасних тенденціях дослідження основ історико-культурної спадщини з точки зору концепції збалансованого розвитку;
• Визначати зв‘язки між історико-культурною спадщиною та пам‘яткознавчими дисциплінами;
• Визначити напрями соціокультурних пам’яток
• Застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання.

«Основи екскурсознавства»,
«Історія та культура Європи»,
«Основи пам’яткознавства».

1. Зародження пам’яткознавчої діяльності. 2. Поняття історичної пам’ятки ХІХ –початку ХХ ст. Дискусія щодо змісту “пам’ятка старовини”. 3. Діяльності державних установ і громадських організацій 4. Проблеми у здійсненні пам’яткознавчої та пам’яткоохоронної роботи в Україні. 5. Перші відомості пам’яткознавчого характеру ХІХ ст.(історико-статистичні описи, нариси, часописи тощо). 6. Роль громадських пам’яткознавчих установ та товариств у сфері дослідження та збереження культурної спадщини: 7. Зародження краєзнавчо-екскурсійного руху. 8. Експедиція М. Іванишева 1852 р. 9. Перші дослідники археографічних та історичних пам’яток міста. 10. Діяльність Волинського губернського статистичного комітету у пам’яткоохоронній сфері. 11. Утворення та напрями роботи товариства дослідників старовини. 12. Роль історичних комісій ВУАН у розвитку українського пам’яткознавства у 1920-х–1930-х рр. 13. Основні напрямки пам'яткоохоронної діяльності громадських об’єднань і товариств до Другої світової війни. 14. Пам’яткознавча і пам'яткоохоронна діяльність у західноукраїнських земля у міжвоєнний період. 15. Доля української історико-культурної спадщини у період Другої світової Війни. 16. Діяльність українських пам’яткоохоронних органів та громадських організацій у сфері збереження пам’яток історії та культури (1990-ті роки – початок ХХІ ст.): 17. Проблеми пам'яткоохоронної роботи та збереження культурної спадщини в незалежній Україні. 18. Перспективи розвитку української пам’яткознавчої науки.

Руденко С.Б. Про фундаментальні засади пам’яткознавства / С. Б. Руденко // Праці Центру пам’яткознавства. – 2008. – Вип. 14. – С. 18 – 40.
Кот С.І. Теоретичні проблеми пам’яткознавства / С. І. Кот // Пам’яткознавчі студії в Україні: теорія і практика. – К., 2007. – С. 4 – 64.
Заремба С.З. Нариси з історії українського пам’яткознавства / С. З. Заремба. – К.: Аратта, 2002. – 204 с.
В.О. Константинов; Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПіК. – Ніжин, 2008. – 172 с.
Гріффен Л.О. Пам’ятка техніки як феномен історії і культури / Л.О.Гріффен // Праці Центру пам’яткознавства. – 20008. – Вип. 14. – С. 40 – 52.
Руденко С.Б. Формування системи наукових знань про матеріальну історико-культурну пам’ятку як соціокультурний феномен (сер. 80-х рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.) / С. Б. Руденко // Актуальні питання історії науки і техніки: матеріали 8-oї Всеукр. наук. конф. м. Очаків, 17 – 19 жовтня 2009 р. – К., 2009. – С. 254 – 256

Якість виконаної та захищеної курсової роботи оцінюється за рядом показників:
актуальність, новизна обраної теми та практична цінність отриманих результатів;
чіткість структури і логічна послідовність викладення матеріалу;
наявність дискусійного та полемічного матеріалу, аргументованість і точність наведених даних;
якість і глибина наукового, теоретичного, методологічного та практичного аналізу проблеми;
змістовність доповіді студента про основні результати дослідження під час захисту;
планомірний і систематичний характер роботи студента над темою;
правильність оформлення курсової роботи і своєчасність її здачі.
Курсова робота оцінюється за 4-бальною шкалою, а саме:
«Відмінно».Курсова робота виповнена на високому науковому рівні; містить елементи наукової новизни; має практичне значення; доповідь логічна і стисла, проголошена вільно.
«Добре». Тема роботи розкрита, але мають місце недоліки не принципового характеру: в теоретичній частині поверхово проаналізовані літературні джерела; елементи новизни та практичного значення чітко не представлені; доповідь логічна, проголошена вільно; робота оформлена в межах встановлених вимог.
«Задовільно». Тема роботи, в основному, розкрита, але мають місце недоліки змістового характеру: нечітко сформульована мета дослідження; аналіз наукової полеміки відсутній; в аналітичній частині є надлишок елементів описовості; добір інформаційних матеріалів (таблиці, схеми) не завжди обґрунтований, відсутні узагальнення отриманих результатів; низька практична значущість роботи; є зауваження щодо оформлення роботи.
«Незадовільно». Нечітко сформульована мета дослідження. Відсутній логічний зв’язок між розділами роботи; огляд сучасних літературних джерел проведений без аналізу та узагальнення; переважає описовість окремих наукових фактів. Мають місце суттєві недоліки в оформленні роботи.