Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності.
Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми.
Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі.
Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач.
Ефективно виконувати різні ролі (зокрема організатора, комунікатора, критика, генератора ідей, виконавця тощо) у команді в процесі вирішення фахових задач.
Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації.
Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури.
Вміти розробляти програму соціологічного дослідження.
Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів.
Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців.
Знати та дотримуватися етичних норм професійної діяльності соціолога.
Концептуальні наукові та практичні знання.
Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання.
Знання теоретико-методологічних засад соціоінженерної діяльності, зокрема соціального прогнозування, соціального планування та проектування.
Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання.
Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень, власного досвіду та аргументації.
Спілкування з професійних питань, у тому числі іноземною мовою, усно та письмово.
Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами.
Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах.
Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти.
Організація та керівництво професійним розвитком осіб та груп.
Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.

кореквізити:
• Сучасні моделі соціальної політики
• Теорія і практика соціальної інклюзії
• Соціологія політики та електоральної поведінки

Теоретико-методичні засади соціального проектування. Соціальний проект: сутність і особливості. Сучасні підходи до соціального проектування. Технологія розробки соціального проекту. Структурно-логічна модель проекту. Складові структурної моделі проекту: мета, цілі, види діяльності, продукти діяльності. Вимоги до формулювання цілей. Практичні та програмні цілі. Логічні зв’язки між елементами моделі програми. Роль соціологічних досліджень у розробці соціального проекту. Текстове оформлення соціального проекту. Реалізація соціального проекту. Моніторинг та оцінка соціальних проектів. Визначення оцінки. Два основні питання оцінки. Цілі оцінки. Групи стейкхолдерів та їхні інтереси в оцінюванні. Проектний та моніторинговий підходи до оцінки. Характеристика процесу управління проектом. Кількісне оцінювання проектів. Якісний підхід до оцінювання проектів. Логічна модель планування і оцінювання проекту. Вимірювання і аналіз. Завдання вимірювання. Вимірювальні інструменти: рейтингова шкала, шкала, прив’язана до особи, підсумкова шкала, шкала досягнення цілей. Стандартні вимірювальні інструменти. Загальні вимоги до вимірювальних інструментів.

1. Азарова Т. Технологія оцінки соціальних програм та проектів / Т. В. Азарова, Л. К. Абрамов. - Кіровоград : ІСКМ, 2007. - 100 с.
2. Безпалько О.В. Соціальне проектування [Електронний ресурс] : Навч. посіб. /О.В.Безпалько ; Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, Ін-т психології та соц. педагогіки . - Київ : [б. в.], 2010. - 127 с.
3. Данілова А. П. Соціальний проект як засіб формування та розвитку ініціативності учнівської молоді / А. П. Данілова // Інститут проблем освіти Національної академії педагогічних наук України. - Київ. - 2013. - Вип. 17(1). - С. 237-245.
4. Драгомирецька Н. М. Методологія соціального проектування: сучасна світова практика [Електронний ресурс] / Н. М. Драгомирецька // Актуальні проблеми державного управління. - 2015. - Вип. 3 (спец. вип.). - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2015_3%28cpets.
5. Дукач Ю. , Кияниця З. Конєчна-Саламатін Й., Кравчук І., Пєтушкова Л., Пиголенко І., Пильгун Л., Рішко-Порческу А., Савва М., Тарасова К. Моніторинг і оцінювання. Заради чого ? Яким чином ? З яким результатом ? Навчальний посібник.(2018). МБФ «Альянс громадського здоров’я». – 176 с.
6. Кількісні та якісні методи збору інформації у соціальних дослідженнях./ Гілета О.П., Климанська Л.Д., Козак М.Я, Савчинський Р.О. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 167 с.;
7. Шлях до результатів: планування та проведення ефективних оцінювань розвитку. – Морра Імас Л.Дж.,Ріст Р.К. – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ /СНІД в Україні», 2015. – 580 с.
8. Royse, D., Thyer, B.A., Padgett, D.K. & Logan, T.K. (2001). Program evaluation: An introduction (3rd ed.). Belmont, CA: Wadsworth/Thomson Learning.

усне опитування, контрольна робота (40%)
підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (60%)