Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua
Практика аналізу нечислових даних в соціології
Спеціальність: Соціологія
Код дисципліни: 6.054.02.E.87
Кількість кредитів: 6
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: к.соц.н., ас. Бойко Ірина Ігорівна.
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: заочна
Результати навчання:
Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності.
Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми.
Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі.
Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач.
Вільно спілкуватися державною та іноземною / іноземними мовами усно і письмово з професійних питань.
Ефективно виконувати різні ролі (зокрема організатора, комунікатора, критика, генератора ідей, виконавця тощо) у команді в процесі вирішення фахових задач.
Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації.
Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури.
Вміти розробляти програму соціологічного дослідження.
Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів.
Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців.
Знати та дотримуватися етичних норм професійної діяльності соціолога.
Концептуальні наукові та практичні знання.
Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання.
Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання.
Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень, власного досвіду та аргументації.
Збір, інтерпретація та застосування даних.
Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами.
Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах.
Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти.
Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.
Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми.
Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі.
Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач.
Вільно спілкуватися державною та іноземною / іноземними мовами усно і письмово з професійних питань.
Ефективно виконувати різні ролі (зокрема організатора, комунікатора, критика, генератора ідей, виконавця тощо) у команді в процесі вирішення фахових задач.
Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації.
Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури.
Вміти розробляти програму соціологічного дослідження.
Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів.
Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців.
Знати та дотримуватися етичних норм професійної діяльності соціолога.
Концептуальні наукові та практичні знання.
Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання.
Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання.
Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень, власного досвіду та аргументації.
Збір, інтерпретація та застосування даних.
Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами.
Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах.
Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти.
Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни:
пререквізити:
· Ресурсний потенціал інформаційного суспільства
кореквізити:
· Візуальна соціологія
· Логіка наукового дослідження
· Виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
· Ресурсний потенціал інформаційного суспільства
кореквізити:
· Візуальна соціологія
· Логіка наукового дослідження
· Виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми:
Якісні дослідження в соціології: понятійна база та особливості методологіі?. Теорія та історія розвитку нечислових методів соціологічних досліджень. Етнографічні дослідження та case-sdudy. Візуальна соціологія та інтерпретація якісних даних. Процедура дискурс-аналізу та фреймового аналізу даних.
Рекомендована література:
1. Anderson, V. (2017). Criteria for evaluating qualitative research. Human Resource Development Quarterly, 28(2), 125–133. https://doi.org/10.1002/hrdq.21282
2. Braun, V., Clarke, V., Hayfield, N., Terry, G. (2019). Thematic analysis. In Liamputtong, P. (Ed.), Handbook of research methods in health social sciences (pp. 843–860). Sage.
3. Cardano, Mario. (2020). On qualitative data analysis. 10.4324/9780429464232-6.
4. Kate T. Anderson & Jessica Holloway (2020) Discourse analysis as theory, method, and epistemology in studies of education policy. Journal of Education Policy, 35:2, 188-221, DOI: 10.1080/02680939.2018.1552992
5. Keller R. Entering Discourses: A New Agenda for Qualitative Research and Sociology of Knowledge. Qualitative Sociology Review. 2012. Vol. VIII (2). P. 46–75.
6. Klymanska L., Boiko I. Media Frames and Constructs of Social Problem. Media i spoleczenstwo. Akademia techniczno-humanistyczna. Bielsko-Biala, 2017. Р. 129–147.
7. Klymanska L., Boiko I. Sociological Version of the Discourse Analysis as a Tool to Study the Memory of the Historical Events. Pomiedzy pamiecia zbiorowa a historia. Rekonstrukcje przeszlosci w Europie Srodkowo-Wschodniej. Gdansk: Wydawnictwo Naukowe Katedra, 2017. P. 445–459.
8. Lester, J. N., Cho, Y., & Lochmiller, C. R. (2020). Learning to Do Qualitative Data Analysis: A Starting Point. Human Resource Development Review, 19(1), 94–106. https://doi.org/10.1177/1534484320903890
9. Ruiz J. Sociological Discourse Analysis: Methods and Logic. Forum: Qualitative Sozialforschung / Forum: Qualitative Social Research. 2009. Volume 10. No. 2. Art. 26.
2. Braun, V., Clarke, V., Hayfield, N., Terry, G. (2019). Thematic analysis. In Liamputtong, P. (Ed.), Handbook of research methods in health social sciences (pp. 843–860). Sage.
3. Cardano, Mario. (2020). On qualitative data analysis. 10.4324/9780429464232-6.
4. Kate T. Anderson & Jessica Holloway (2020) Discourse analysis as theory, method, and epistemology in studies of education policy. Journal of Education Policy, 35:2, 188-221, DOI: 10.1080/02680939.2018.1552992
5. Keller R. Entering Discourses: A New Agenda for Qualitative Research and Sociology of Knowledge. Qualitative Sociology Review. 2012. Vol. VIII (2). P. 46–75.
6. Klymanska L., Boiko I. Media Frames and Constructs of Social Problem. Media i spoleczenstwo. Akademia techniczno-humanistyczna. Bielsko-Biala, 2017. Р. 129–147.
7. Klymanska L., Boiko I. Sociological Version of the Discourse Analysis as a Tool to Study the Memory of the Historical Events. Pomiedzy pamiecia zbiorowa a historia. Rekonstrukcje przeszlosci w Europie Srodkowo-Wschodniej. Gdansk: Wydawnictwo Naukowe Katedra, 2017. P. 445–459.
8. Lester, J. N., Cho, Y., & Lochmiller, C. R. (2020). Learning to Do Qualitative Data Analysis: A Starting Point. Human Resource Development Review, 19(1), 94–106. https://doi.org/10.1177/1534484320903890
9. Ruiz J. Sociological Discourse Analysis: Methods and Logic. Forum: Qualitative Sozialforschung / Forum: Qualitative Social Research. 2009. Volume 10. No. 2. Art. 26.
Методи і критерії оцінювання:
• робота на практичних заняттях (усне опитування, участь у дискусіях та інтерактивних вправах), індивідуальна контрольна робота (40%)
• підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (60%)
• підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (60%)