Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності.
Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми.
Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі.
Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач.
Вільно спілкуватися державною та іноземною / іноземними мовами усно і письмово з професійних питань.
Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації.
Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури.
Вміти розробляти програму соціологічного дослідження.
Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів.
Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців.
Концептуальні наукові та практичні знання.
Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання.
Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання.
Збір, інтерпретація та застосування даних.
Спілкування з професійних питань, у тому числі іноземною мовою, усно та письмово.
Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами.
Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти.
Організація та керівництво професійним розвитком осіб та груп.
Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.

пререквізити:
• Особистість та самоідентифікація
кореквізити:
• Соціологія культури та релігії
• Візуальна соціологія

Вступ до соціології повсякденності: зміст і місце в структурі соціологічного знання. Міждисциплінарний характер повсякденності. Загальні риси повсякденності і її персоніфікації. Соціокультурний контекст структур повсякденності. Концептуалізація повсякденності в сучасній соціології. Теорія соціального обміну. Драматургійна теорія повсякденності. Етнометодологія. Фрейм-аналіз як теоретична перспектива і метод соціології. Просторово-часовий аналіз повсякденності. Рутина і побутові практики. Соціологія речей та переосмислення матеріального. Технології в щоденному житті. Нова повсякденність в добу глобалізації. Методи соціологічного дослідження повсякденності.

1. Александер Дж. Смыслы социальной жизни. Культурсоциология / пер. с англ. Г. Ольховикова; под ред. Д. Куракина. Москва: Праксис, 2013. 605 с.
2. Вахштайн В. Социология повседневности и теория фреймов. Санкт-Петербург: Изд-во Европ. ун-та в Санкт-Петербурге, 2011. 334 с
3. Гарфинкель Г. Исследования по этнометодологии. Санкт-Петербург: Питер, 2007. 336с.
4. Ґіденс Е. Соціологія. - К., Основи. - 1999р. 725с.
5. Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни. Москва: Директмедиа Паблишинг, 2007. 546 c.
6. Соціологія: Навч. посіб. для ВНЗ. 4-те вид., перероб. і доп. / За ред. С.О. Макеєва. К., 2008. 566 с.
7. Скляренко К. О. Повсякденність як концептуальний модус соціологічної рефлексії. Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки: наук. журнал. Одеса: Астропринт, 2013. Т. 18. Вип. 3 (19). С. 114–122.
8. Соболевська М. Порядок дискурсу порядку: неофункціоналізм та постструктуралізм у сучасній соціологічній теорії. Київ: Логос, 2014. 248 с.
9. Станкевич Л. П. Феномен повседневности: сущность, содержание и целостность. Философия и общество. 2009. № 2. С. 72–81.
10. Штомпка П. В фокусе внимания повседневная жизнь. Новый поворот в социологии. Социологические исследования. 2009. № 8. С. 3–12.
11. Шюц А. Структура повседневного мышления. Социологические исследования. 1988. № 2. С. 129–137.
12. Элиас Н. Понятие повседневного. О процессе цивилизации. Социогенетические и психогенетические исследования. Санкт-Петербург, 2001. 336 с.

• робота на практичних заняттях (усне опитування, участь у дискусіях та інтерактивних вправах), індивідуальна контрольна робота (60%)
• підсумкова контрольна робота ( залік): письмова форма (40%)