1. здатність продемонструвати фахові компетентності отримані в процесі опанування різних дисциплін;
2. здійснювати об’єктивну оцінку реальності, визнавати міжнародні стандарти та принципи життєдіяльності; Застосовувати уміння використовувати базові знання з фундаментальних наук;
3. застосовувати базові знання з напрямів, форм, методів наукових досліджень в галузі соціального забезпечення;
4. використовувати наукові знання в галузі інформатики та сучасних інформаційних технологій;
5. застосовувати методи збору інформації: аналіз документів, спостереження, опитування, експеримент, тестування, використовувати статистичну, методичну та нормативну базу системи соціального захисту населення;
6. використовувати механізми призначення фінансової соціальної допомоги;
7. використовувати базові знання про основи соціального захисту;
8. визначати соціальні проблеми та потреби і причини їх виникнення, тенденції розвитку, наслідки, соціальний стан певних категорій населення;
9. аналізувати ефективність реалізації соціально-економічної підтримки населення та здійснювати відповідну корекцію в межах компетентності;
10. здатність здійснювати аналіз та координацію рівня матеріально-економічного захисту різних категорій населення;
11. забезпечувати оптимальні моделі соціально-правового супроводу орієнтованих на загальнолюдські цінності;
12. застосовувати нормативно-правову базу страхування в захисті соціальних груп населення;
13. застосовувати нормативно-правову базу в захисті прав та свобод безробітних громадян;
14. застосовувати нормативно-правову базу пенсійного забезпечення різних соціальних груп населення;
15. аналізувати та пояснювати актуальні процеси у соціальній сфері та соціальному забезпеченні;
16. здійснювати пошук інформації з різних джерел для розв’язання фахових задач;
17. системно мислити та застосовувати творчі здібності до формування нових ідей;
18. критично оцінювати отримані результати, опрацьовувати та аргументовано захищати прийняті рішення на основі фактичних / емпіричних даних практики;
19. поєднувати теорію і практику, а також приймати рішення та виробляти стратегію діяльності для вирішення завдань спеціальності з урахуванням загальнолюдських цінностей, суспільних та державних інтересів.
20. застосовувати свої знання та розуміння для здійснення професійної діяльності у сфері соціального забезпечення, спрямованої на соціально – економічні зміни;
21. застосовувати свої знання для фахового консультування споживачів послуг соціального забезпечення;
22. надавати об’єктивну фахову інформацію центральним та місцевим органам державної влади, місцевого самоуправління, громадським організаціям з питань соціального розвитку, формування і оцінювання послуг соціального забезпечення, соціальної політики;
23. здійснювати аналітичну, дослідницьку діяльність для встановлення регіональних, місцевих закономірностей і особливостей виникнення, розвитку, розв’язання і попередження проблем соціального забезпечення;
24. ефективно працювати як індивідуально, так і у складі міждисциплінарної здатність до самостійної автономної професійної роботи та виконання фахових завдань у складі мультидисциплінарних команд фахівців;
25. здатність до використання різноманітних методів, зокрема інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальному рівнях;
26. здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати рішення;
27. здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань відповідно до новітніх тенденцій розвитку суспільних наук;
28. здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.

Менеджмент соціального забезпечення
Маркетинг СЗ
Експертиза якості соціальних змін

Викладання курсу “Робота в громадах” враховує зв’язки з соціальною роботою, психологією, політологією, соціологією, економікою. Курс вимагає знання базових принципів та методів соціальної роботи, зокрема принципів та методів індивідуальної та групової соціальної роботи. Навчання на курсі потребує крім знань фундаментальних навчальних предметів, схильності до самостійного наукового пошуку, готовності сприймати якісно нові ідеї, відсутності ідеологічної заангажованості.

1. Безпалько О.В. Соціальна робота в громаді: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 176с.
2. Горілий А.Г. Історія соціальної роботи в Україні. – Тернопіль: ТАНГ, - 2001. – 68с.
3. Громада як осередок соціальної робот из дітьми та сім’ями: Метод. Посіб./Л.Д.Климанська, Г.З. Герасим – Львів, 2005.
4. Кравченко Р., Кабаченко Н., Васильченко О. Розвиток недержавних організацій соціальної сфери //Соціальна робота в Україні: перші кроки /За ред. Полтавця В.І. – К.: КМ Академія, 2000.
5. Микитенко Н. Мезо– та макрорівні соціальної роботи у Канаді (робота з групами, громадами та вплив на соціальну політику) //Наукові записки Тернопільського національного університету. Серія : Педагогіки. – 2004. – № 6. – С.179–185.
6. Пинкус А., Минахан А. Практика социальной работы (форма и методы). – М.: Союз, 1993. – 223 с.
7. Семигіна Т.В. Робота в громаді: практика й політика. – К.: Вид.дім «КМ Академія», 2004.
8. Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів /За ред.. Т.В. Семигіної, І.І. Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – 328 с.

- усне опитування, участь в дискусіях, презентація індивідуальних досліджень (40%)
- підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (60%)