1. здатність продемонструвати фахові компетентності отримані в процесі опанування різних дисциплін
2. здійснювати об’єктивну оцінку реальності, визнавати міжнародні стандарти та принципи життєдіяльності;
3. застосовувати методи збору інформації: аналіз документів, спостереження, опитування, експеримент, тестування, використовувати статистичну, методичну та нормативну базу системи соціального захисту населення.
4. критично оцінювати отримані результати, опрацьовувати та аргументовано застосовувати свої знання та розуміння для здійснення професійної діяльності у сфері соціального забезпечення, спрямованої на соціально – економічні зміни;
5. надавати об’єктивну фахову інформацію центральним та місцевим органам державної влади, місцевого самоуправління, громадським організаціям з питань соціального розвитку, формування і оцінювання послуг соціального забезпечення, соціальної політики.

Запобігання та протидія корупції
Запобігання конфліктів і професійна етика
Робота в громадах

Поняття соціальної зміни. Природна, кількісна та якісна зміна. Проектний та моніторинговий підходи. Соціально-політичні та культурні передумови здійснення соціальної зміни. Соціальна політика як засіб реформування соціально-політичних умов. Оцінювання потреб. Аналіз ресурсів для здійснення зміни. Розробка логічної моделі політики. Етапи впровадження соціальної зміни. Моніторинг результатів. Кількісні і якісні методи моніторингу. Етичні питання.

• Вайс К. Оцінювання: Методи дослідження програм та політики. – К.: Основи. – 2000 р.
• Імас Л., Ріст Р. К. Шлях до результатів. Планування та проведення ефективних оцінювань розвитку / Лінда Дж. Морра Імас, Р. К. Ріст - Київ. – 2015. – 580 с. http://www.aidsalliance.org.ua/ru/metida/2015/Road%20to%20Results%20UA.pdf)
• Руководство по мониторингу и оценке проектов, программ, политик. Бишкек, 2002 г. – 56 с.

• виконання індивідуальних практичнних робіт; завдання з написання проекту оцінки та моніторингу політики (40%)
• підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (60%)